Цьогоріч Всесвітньому Дню вишиванки виповнюється 20 років! Рівно два десятиліття тому свято започаткували студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, коли прийшли на навчання у вишиванках. Згодом таке починання підхопили інші університети, а потім поширилася по всій країні та далеко за її межі — до 2014 року до нього долучилися Канада, США, Італія, Німеччина, Франція, Румунія, Португалія та інші країни. Сьогодні географія Дня вишиванки за різними підрахунками охоплює від 60 до 80 держав та є органічною частиною українського культурного простору.
Чому свято відзначають саме у будній день
Хоч День вишиванки не є офіційним державним святом, однак це не завадило йому стати одним із найупізнаваніших. Його відзначають щороку у третій четвер травня — і саме будній день обрано не випадково. Суть свята полягає в тому, щоб наголосити, що вишиванка є частиною щоденного життя українців, елементом культури, який може бути доречним і в офісі, і на вулиці, і на родинному святі. Я вважаю, що саме тому цей день так добре прижився.
Вишиванка на грошах: від Франка до монет
Вишиванка — частина національної ідентичності, тому логічно, що її образ з’являється навіть на українських банкнотах і монетах. Скажімо, наш Іван Франко, який першим серед української інтелігенції поєднав вишиту сорочку з діловим піджаком, зображений на сучасній 20 гривневій купюрі. Цей образ я вважаю одним із символів єднання еліти з народними традиціями.
Національний банк України випускає також і пам’ятні монети, що відтворюють етнічні мотиви. Наприклад, 20 серпня 2013 року введено в обіг срібну монету номіналом 5 гривень під назвою «Українська вишиванка». На її реверсі зображено кольоровий фрагмент вишиваного полотна, а сам випуск присвячений українській вишивці як елементу народного костюма. Варто звернути увагу, наскільки органічно вишиванка може бути не лише на тканині, а у на металі — як державний символ.
Є ще одна цікава монета — двогривнева «130 років від дня народження Василя Вишиваного», де на реверсі подано стилізований портрет Василя Вишиваного у вишиванці та кожусі. Це також є хорошим прикладом того, як історична постать, національний образ і сучасна нумізматика можуть поєднуватися в єдине ціле.
Вважаю дуже цінним те, що ці та інші пам’ятні монети України є дійсним платіжним засобом.
Скільки коштує вишиванка і чому не завжди йдеться про гроші
Ціна вишиванки може дуже різнитися. Для когось це готова сорочка за кількасот гривень, для когось — унікальна річ ручної роботи, що коштує тисячі, а іноді й десятки тисяч. На ціну впливають тканина, техніка вишивки, авторство, вік виробу, складність орнаменту та, звісно, історія самої речі.
На Сорочинському ярмарку свого часу представили вишиту сорочку з чеським бісером вагою майже 4 кілограми — її оцінили в 10 тисяч гривень. Старовинні зразки мають ще вищу вартість: відомі випадки, коли вишиванки віком понад 100 років продавали за понад 1200 доларів. У сучасному світі вишиванка стала ще й предметом благодійних аукціонів та колекційного інтересу. Так, сорочку Джамали продали за 173 тисячі гривень, а вишиванка президента Володимира Зеленського стала рекордною покупкою — 100 тисяч доларів. Вона була виставлена на аукціоні на підтримку українських захисників — і ця сума на сьогодні є найбільшою, заплаченою за вишитий одяг українського походження.
Втім, вишиванка часто безцінна як родова реліквія, яка передається з покоління в покоління — дехто зберігає вишиту сорочку прабабусі як оберіг, і така сорочка вартує значно більше, ніж будь-які гроші. Вона зберігає пам’ять про рід, про руки, які її вишивали, про події, які вона бачила, і про людей, які її берегли. Та й сама традиція може мати просто художню цінність: багато господинь вишивають сорочки власноруч і ставляться до них як до витвору мистецтва.
Як вишиванка об’єднує українців у світі
День вишиванки давно перестав бути суто українським у географічному сенсі. Він став способом єднання діаспори, друзів України та всіх, хто хоче долучитися до свята і підтримати українську культуру. У різних країнах цей день святкують по-своєму: десь організовують паради й флешмоби, десь — концерти, ярмарки, виставки або майстер-класи, а десь — просто вдягають вишиванку, виходячи на роботу, навчання чи прогулянку. Наприклад, у Варшаві проходять Wyszywanka Fest, у Відні українці виходили маршем у вишиванках, привертаючи увагу до війни росії проти України, а в Канаді традиційно проводять Марші вишиванок у Торонто й Оттаві.
Цьогоріч в Будапешті відкриється виставка «Вишиті розмови поколінь», італійський Турин прийматиме експозицію столітніх вишиваних раритетів, а у Вільнюсі зберуть великий українсько-литовський хор.
Навіть в Антарктиді українські полярники з «Академіка Вернадського» щороку записують привітання до Дня вишиванки, тож ця традиція жива у будь-яких умовах.
Як відзначають День вишиванки в Україні
День вишиванки — дуже важливий для кожного з нас день. Приємно спостерігати, як у цей день офіси, школи та міські вулиці наповнюються орнаментами. Саме так ми щороку перетворюємо звичайний буденний день на нагадування про власну історію, спадковість і культурну гідність.
На жаль, під час повномасштабної війни публічні заходи стали скромнішими, але сам зміст свята не ослаб. Наприклад, у Чернівцях цього року відбудуться виставки автентичного одягу та акція «Вишита стрічка пам'яті».
Вишиванка є ще виразнішим знаком внутрішньої стійкості. Люди вдягають її не лише для фотографування, а щоб сказати: ми пам’ятаємо, хто ми є, і хочемо це зберегти.
Чому вишиванка важлива саме сьогодні
Сьогодні вишиванка легко вписується в міський стиль, її носять із джинсами, діловими костюмами та сучасними аксесуарами. У цьому й полягає її феномен: вишиванка може бути одночасно родинною реліквією, модним елементом, колекційним предметом, символом державності, пам’ятною монетою та й просто улюбленим одягом.
У будь-якому куточку світу вишиванка нагадує, що навіть у найскладніші часи є речі, які не втрачають цінності. Коли українці вдягають вишиванки в один день по всьому світу, вони несуть із собою частинку України.
