19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила золотий тризуб на блакитному щиті як Малий державний герб України. Ця дата стала символічною: саме її відзначають як День Герба України з 2018 року, на честь історичної ухвали і передання спадкоємності традиціям Української Народної Республіки. Малий герб, як і прапор чи гімн, є одним із ключових державних символів. Свято вшановує тисячолітню історію українського державотворення, символ нескореності та суверенітету. Зображення тризуба міститься на офіційних печатках, документах, паспортних бланках та інших державних атрибутах. Тризуб, як і інші державні символи інших країн, є інструментом комунікації та своєрідним логотипом країн, що робить її упізнаваною за один погляд.
Хто і як використовує символи своєї держави
Багато держав монетизують свої символи — використовують їх на поштівках чи сувенірній продукції, щоб популяризувати національний бренд. Однією із поширених практик є нанесення герба на грошові знаки. Наприклад, в єврозоні кожна країна карбує національний бік монети зі своїм гербом чи іншим символом. Це дає змогу і всередині держави, і за кордоном асоціювати монету з певною країною. І тоді монети чи купюри виконують не тільки комунікативну функцію та служать засобом обігу, а й приносять прибуток державі.
Окремо варто згадати про пам’ятні монети і колекційні випуски «не для обігу». Вони дають дохід державі через продаж колекціонерам і туристам, просувають туризм і культуру, а також служать своєрідним піаром держави, адже подорожують світом разом із гаманцем.
Як країни монетизують свої герби та прапори
Багато держав переосмислювали свої символи після суттєвих історичних переломів — розпад імперій, проголошення незалежності, завершення війни або конституційні зміни.
Боснія і Герцеговина
Наприклад, Боснія та Герцеговина після розпаду Югославії і кривавих подій початку 1990-х проходила через складний процес пошуку символів, що могли б уособити багатоетнічну структуру. Нові варіанти герба й прапора ухвалювалися в умовах мирних угод і політичних домовленостей. Це також відобразилося й на валюті: дизайн грошових знаків і монет змінився відповідно до нової державної ідентичності. На монетах відобразили національний герб – золоту трикутну композицію із зірками на синьому полі, що символізує союз різних етнічних груп. Вже з 2000 року на аверсі одиничної марки вказано назву країни і герб Боснії та Герцеговини.
Хорватія
Хорватія стала незалежною державою у 1991 році після розпаду Югославії. У 1994-1995 роках вона випустила нову валюту — куну, і вже перші карбування принесли на монети традиційний чeрвоно-білий шаховий щит – головний елемент герба Хорватії, а також історичні постаті, місцеві рослини й архітектура — усе, що формує образ держави для своїх і для світу. На кожній розмінній і обіговій монеті незалежної Хорватії того періоду позначено «REPUBLIKA HRVATSKA» та герб з шахівницею. Символіка мала зміцнити національну єдність після довгої війни, у тому числі під час мирної реінтеграції східних областей у 1998 році, що теж відобразили пам’ятними монетами. Сьогодні ж, навіть перейшовши на євро, Хорватія присвятила одну з двоєврових монет образу глаголиці з картою Хорватії – сучасну емблему країни.
Швейцарія
У Швейцарії інша історія — щит і хрест використовувалися на монетах вже давно і є, можна сказати, константою, ніж реакцією на кризу. Тут гроші підкреслюють стабільність, надійність і унікальність держави, що важливо для фінансового бренду країни.
Власний франк Швейцарія ввела у 1850 році після створення федеративної держави у 1848. Щоб об’єднати різні кантони, на нових монетах відобразили символ єдності — Гельветію зі щитом, на якому викарбувано швейцарський хрест. З тих пір написи на всіх монетах – «Helvetia» або «Confoederatio Helvetica» — постійно нагадують про державність і незалежність. Навіть на золотих п’ятифранках 1925 року, як і на сучасних 5 франках, присутні гербові елементи Швейцарії. Так Швейцарія демонструвала, що спільна валюта зміцнює внутрішню торгівлю та міжнародні позиції країни.
А як щодо України
Україна регулярно випускає пам’ятні та ювілейні монети з національною тематикою. Наприклад, у 2022 році Національний банк випустив пам’ятну срібну монету «Наш герб» номіналом 5 гривень, яка увійшла у серію «Українська держава» та була присвячену саме малому гербу України. На її аверсі зображено золотий тризуб на синьому щиті – символ безперервності української державності від часів Київської Русі до сьогодення. Крім цієї монети, до серії увійшли монети «Наш стяг», «Наш гімн» та інші, з зображенням герба чи прапора. Таким чином грошова емісія також підкреслює важливість Герба як національної спадщини і є способом донести цей символ до кожного українця. Ба більше, 7 березня 2024 року Міністерство економіки затвердило порядок, що дозволяє підприємцям офіційно використовувати в торгових марках не тільки назву «Україна», а й зображення малого Державного Герба. Це означає, що українські бренди зможуть легально наносити тризуб на товари — від сувенірів до спортивної амуніції — отримуючи за це додатковий дохід і поширюючи символ нашої державності.
І в тому ж 2022-му році від реалізації пам’ятних та інвестиційних монет і сувенірної продукції Нацбанк отримав понад 294,7 млн грн доходу. За останні роки надходження від продажу пам’ятних монет і сувенірів помітно зросли. Наприклад, у річному звіті НБУ за 2024 рік підсумок по нумізматиці склав 595 млн грн доходу, а за неповні 8 місяців 2025 року — вже 346 млн грн. Монети НБУ можна купити в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також в деяких банках. Це доводить, що пам’ятні монети — не лише культурний продукт, а й товар з реальним комерційним потенціалом.
Сподіваюся, що монетизація Герба дасть Україні нові канали для популяризації свого образу. Це підсилить гордість громадян та збільшить впізнаваність України у світі, адже герб уже давно став одним з найбільш впізнаваних знаків сучасної України. Важливо, щоб ми тільки робили це цивілізовано і з повагою до законів — тоді використання символу на монетах, логотипах, товарах чи медіа принесе відчутну користь країні та її людям.
