На початку минулого року Україною прокотилися два «карткових» скандали. Спочатку українців налякали податками на перекази, а потім ініціативами обмежити їхню суму
Оподаткування переказів на картку
Історія про податок на переказ коштів має чималу спадщину. Час від часу невеличкі зміни до податкового кодексу або навіть пропозиції про перегляд його норм викликають у суспільстві справжній приступ паніки. І це при тому, що податкові наслідки переказу з картки на картку фізичної особи залишаються незмінними вже чимало років. Головне, що варто розуміти одразу: оподаткування переказів з картки на картку прив’язане не до самого факту зарахування коштів, а до їхньої природи. Якщо переказ має ознаки доходу — податок справді може виникнути. Але переказ від родича, повернення боргу чи оплата спільної покупки доходом не є, а тому й підстав для податку немає.
Наприкінці 2023-го року ЗМІ підхопили чергову гарячу новину: стратегія національних доходів, оприлюднена урядовцями, начебто передбачала впровадження податку на усі карткові перекази громадян за ставкою 19,5% (18% податку на доходи фізосіб (ПДФО) та 1,5% військового збору). І профільний комітет Верховної Ради, і представники Мінфіну швидко заперечили плани по введенню податку. Але трохи згодом палива у дискусію підлила пропозиція банківського регулятора, що заговорив про необхідність обмежити суму карткових переказів, щоб дати бій тіньовій економіці.
І хоча закон про надходження коштів на картку не існує в юридичній природі, а ініціативи НБУ – це лише привід для важливої дискусії, українці продовжують перейматися.
Привід для таких хвилювань дійсно є. Справа в тому, що податковий кодекс не має вичерпного переліку надходжень коштів, що мають оподатковуватися ПДФО. Окрім довгого списку підпункт 164.2.20 кодексу зазначає, що оподатковуватися мають усі доходи громадян, крім виключень. Ключове слово тут — саме «доходи»: норма стосується не переказів як таких, а коштів, що за своєю економічною суттю є заробітком чи винагородою. Якщо ж переказ — це подарунок, повернення боргу чи оплата спільних витрат, він під цю норму не підпадає, навіть якщо формально не входить до переліку виключень.
Банківська таємниця та обмеження на переказ коштів з картки на картку
Якщо призначення таких надходжень є у переліку виключень, як от невеличкі подарунки в межах 25% мінімальної зарплати на місяць, поворотна фінансова допомога, надходження на рахунок внесеного в реєстр волонтера чи переказ від близького родича, сплачувати податок не треба. А от якщо кошти, що надійшли на картку, фактично є доходом — винагородою за послугу, оплатою товару, який ти продав як підприємець, або іншим заробітком, замаскованим під звичайний переказ, — такі надходження мають бути включені до сукупного річного доходу та задекларовані із сплатою податку за ставкою 23% (18% ПДФО та 5% військового збору).
Ця норма міститься у податковому кодексі вже дуже багато років. Довгий час більшість українців не просто не мали гадки про неї, час від часу лякаючись гучних новин, а й не думали її виконувати — здебільшого без жодних наслідків з боку податкових органів. Втім, покладатися на це сьогодні вже ризиковано: з посиленням фінмоніторингу випадки, коли податкова таки доходить до конкретної людини й донараховує податок, перестали бути рідкістю.
Раніше основним стримувальним фактором була банківська таємниця: податкова не мала прямого доступу до інформації про рух коштів на рахунках громадян, а отримати дозвіл суду на перевірку конкретної людини вдавалося лише у виняткових випадках. Однак механізми контролю змінюються. НБУ передає податковій узагальнені дані про великі обсяги P2P-переказів, і в судових реєстрах уже з’являються справи, де податківці донараховують ПДФО та військовий збір на підставі таких даних — переважно тоді, коли йдеться про систематичні чи значні за сумою надходження з ознаками підприємницької діяльності, а не про одноразові побутові перекази.
Виходить, що податкова норма існує, і інструменти для її реалізації поступово з’являються. Те, що раніше було радше теоретичним обов’язком, сьогодні дедалі частіше перетворюється на реальну практику перевірок — особливо для тих, чиї перекази на картку за обсягом чи регулярністю нагадують прихований заробіток. Але це не означає, що податок на переказ коштів з картки на картку де-факто загрожує кожному: для більшості побутових переказів — між родичами, друзями чи за спільні покупки — ризику донарахувань як не було, так і немає.
Зовсім іншу природу має інший гучний інфопривід останніх тижнів – ініціатива банківського регулятора на законодавчому рівні закріпити обмеження на суму карткових операцій. Наразі про нові правила переказу коштів з картки на картку нічого невідомо. Але можна з впевненістю говорити, що простих українців вони не зачеплять. Адже мета ініціативи – боротьба з тіньової економікою, яка попри все продовжує використовувати звичайні картки фізичних осіб для своїх операцій.
Яка сума переказу відстежується
Щоб не ускладнювати цей процес, регулятор пропонує найбільш простий та ефективний спосіб: встановити граничні ліміти на переказ з картки на картку. Знову ж, наразі невідомо, про які суми може йтися. Але можна припустити, що орієнтиром буде доволі велика сума щонайменше у кілька середніх зарплат. Так, щоби пересічні громадяни, переказуючи гроші за покупку на OLX чи бабусі, жодним чином не відчули змін. А от мільйонні обороти за карткою стануть неможливі, відтак і використання різноманітних схем стане набагато більш складно та дорого реалізовувати. Тут варто розвіяти ще один поширений міф: чіткої відповіді на питання, яка сума переказу не оподатковується, у законодавстві немає. Йдеться не про єдиний ліміт у гривнях, до якого «все можна», а про конкретні підстави зі статті 165 ПКУ — подарунки в межах 25% мінімальної зарплати на місяць, перекази між близькими родичами, поворотну фінансову допомогу тощо. Великий за сумою переказ із зрозумілим непідприємницьким призначенням так само не оподатковується, як і маленький, що має ознаки прихованого доходу.
І наостанок кілька слів про відстеження сум переказів, що також сильно турбує клієнтів банків. Базовим для всіх фінустанов є законодавчо встановлена порогова сума фінансового моніторингу, що складає 400 000 гривень. Але на практиці банки використовують значно складніший підхід. По перше, враховуються не тільки разові перекази, а й систематичні надходження, що в сумі перевищують порогові значення чи мають ознаки дроблення.
По-друге, суб’єкти первинного фінмоніторингу зважають не тільки на абсолютні цифри, але й на їх величну по відношенню до типової фінансової поведінки клієнта. Якщо ти отримував зарплату в 20-30 тисяч гривень протягом багатьох місяців, витрачаючи їх на покупки в магазині, сплату комуналки тощо, а потім отримав разово переказ на 200 тисяч, швидше за все питань від служби фінмоніторингу не уникнути.
Ба більше, українські банки масово опитували своїх клієнтів про максимальний очікуваний оборот по всіх рахунках в банку. Ця цифра також є приводом для хвилювань: якщо надходжень на картки в одному банку виявиться вдвічі більше за зазначений оборот, банк звернеться за поясненнями.
Як уникнути оподаткування переказів з картки на картку
Якщо узагальнити, оподаткування переказу з картки на картку викликають далеко не завжди — і паніка навколо цієї теми здебільшого перебільшена. Щоб не хвилюватися щоразу, коли друг повертає борг чи родич переказує гроші на свято, варто запам'ятати кілька практичних правил. По-перше, для регулярних чи великих переказів корисно зберігати підтвердження їхнього походження — листування, договір позики, чек на спільну покупку. По-друге, якщо йдеться про подарунок чи фінансову допомогу, безпечніше прямо вказувати призначення платежу. По-третє, якщо кошти на картку фізично є оплатою за товари чи послуги, які ти регулярно надаєш, варто розглянути офіційну реєстрацію підприємницької діяльності замість сподівань, що перекази й надалі залишаться непоміченими. Податок на переказ з картки на картку спричиняє не сам собою, а лише тоді, коли за ним стоїть незадекларований дохід — і саме на цьому варто зосередитися, а не на сумі чи кількості операцій.
