Упродовж лютого курс гривні змінювався незначно. Офіційний курс НБУ змінився наступним чином: у перший робочий день місяця він був близько 42,81 грн/дол., далі до середини місяця — близько 43,10 грн/дол. і двічі за місяць підвищувався до 43,29 грн/дол. До кінця місяця гривня коштувала 43,20 грн/дол. Міжбанк відображав ті самі тенденції. Також залишалися стабільними і котирування в банках і обмінниках: різниця між купівлею та продажем становила близько 50-60 копійок. Зазвичай після зими обмінний ринок заспокоюється, тож рух курсу відповідав сезонному очікуванню, а Нацбанк зі свого боку не допускав різких коливань, активно згладжуючи коливання інтервенціями (приблизно 600–650 млн дол. щотижня).
Рішення про надання кредиту від ЄС у 90 млрд євро остаточно формалізувало обсяг майбутньої підтримки. Переговори з Міжнародним валютним фондом також додавали впевненості. 26 лютого правління Фонду затвердило нову програму для України на $8,1 млрд, причому перше находження у $1,5 млрд очікується одразу після затвердження. Факт того, що переговори відбулися і практична готовність фонду виділити кошти вже у лютому-березні, пом’якшили побоювання на ринку. Разом ці обидва фактори зменшили тиск на валюту: очікування фінансової підтримки тримають курс і допомагають уникнути спекулятивної слабкості гривні. Тому валютний ринок у лютому залишався виваженим.
На початку березня чинниками, які тимчасово можуть тимчасово послабити гривню, є весняна сезонна діяльність аграріїв, коли вони нарощують імпорт пального, насіння та добрив для посівної кампанії. Це зазвичай збільшує попит на валюту. Стабільне ж енергопостачання, економічні рухи та очікуване надходження допомоги для поповнення резервів могли б пом’якшити ймовірний весняний дефіцит. Також Національний банк, найімовірніше, продовжить політику продажу валюти, щоб згладжувати піки коливань. Після рішення про зміну облікової ставки 19 березня може змінитися попит та пропозиція гривні.
Важливим чинником формування курсу цієї весни стала ескалація військових дій 28 лютого 2026 року. Вона миттєво спровокувала різкий стрибок цін на нафту до 10% всього за вихідні 28 лютого-1 березня 2026 р. Різке підвищення цін на нафту почалося через побоювання, що постачання можуть перерватися, адже через зону бойових дій транспортується понад 20% світової нафти. Для української економіки дорожча нафта означає дорожчі енергоносії, відповідно, вищі імпортні витрати. Україна купує багато палива й енергії за валюту, тож імпорт подорожчає і це створює тиск на курс гривні. Інвестори масово йдуть у безпечні активи і долар США. Вже вранці в понеділок, 2 березня, попит на золото зріс, а долар помітно укріпився. Таке «ризик-оф»-середовище підвищує попит на долар і тисне на слабші валюти, у тому числі на гривню. Окрім того, якщо конфлікт затягнеться, інвестори можуть суттєво переглянути сировинні та фондові портфелі, знижуючи інвестиції в ризикові ринки на користь розвинених, наприклад, облігації США, європейські активи та золото.
Нацбанк активно використовує резерви для стримування надмірного коливання курсу. Завдяки продажам валюти регулятором у січні-лютому девальвація гривні в останні місяці була відносно стриманою. Міжнародні резерви України залишаються рекордно високими (приблизно $57,7 млрд на початок лютого, що покриває орієнтовно 6 місяців імпорту). Також важливе надходження міжнародної допомоги: лише в лютому МВФ схвалив нову кредитну програму $8,1 млрд (частина масштабного пакету фінансування $136,5 млрд). Цей і інші надходження ЄС та G7 повинні будуть компенсувати можливі втрати валюти й дозволити НБУ й надалі згладжувати зміни курсу.
Роль НБУ при можливому сплеску попиту на валюту в Україні буде вирішальною. У середньостроковій перспективі вплив подій зберігатиметься, тому протягом березня очікується стійкий попит на долар і схожі інструменти (золото, євро), що продовжуватиме тиск на гривню, але поступово згладиться за рахунок узгоджених кроків НБУ і поступового надходження допомоги. Фактори внутрішнього попиту, наприклад, великий врожай зерна чи зниження інфляції, можуть частково утримувати гривню, проте енергетичні ціни під впливом геополітики залишаються головним драйвером невизначеності. Якщо ж конфлікт буде зупинений або не зачепить ключові енергетичні маршрути, ринок швидко стабілізується.
