Які операції підпадають під фінансовий моніторинг?

Сьогодні словосполучення «фінансовий моніторинг» у багатьох асоціюється виключно з неочікуваним блокуванням банківських карток або стосами документів, які вимагають банки. Проте реальність масштабніша, але все досить просто і зрозуміло. Розповідаю, як працює Державна служба фінансового моніторингу України, і чи варто законослухняному громадянину її боятися.

Що таке фінансовий моніторинг і навіщо він потрібен?

Фінансовий моніторинг — це заходи, які держава та фінансові установи застосовують для виявлення, запобігання та протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

Мета впровадження фінансового моніторингу:

• боротьба зі злочинністю;
• виконання міжнародних зобов’язань та рекомендацій FATF;
• наповнення бюджету, оскільки він допомагає виявити та легалізувати «підозрілі» кошти;
• національна та фінансова безпека.

Наразі первинні суб’єкти фінансового моніторингу мають перевіряти своїх клієнтів, проводити їхню ідентифікацію та аналізувати надходження і витрати коштів.

Який закон регулює фінансовий моніторинг в Україні?

Фінансовий моніторинг регулює Закон України № 361-IX від 06.12.2019 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення».

Він діє з квітня 2020 року і є ключовим нормативним актом, який впроваджує ризикоорієнтований підхід відповідно до міжнародних стандартів FATF.

Що регулює закон про фінансовий моніторинг:

• визначає суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
• установлює обов'язки щодо ідентифікації клієнтів (KYC);
• визначає порогові операції та підозрілу діяльність;
• регулює подання звітів до Державної служби фінансового моніторингу України;
• установлює заходи відповідальності та взаємодії з іншими органами (ДПС, БЕБ, НБУ).

Серед нормативних актів варто також виділити постанови та накази Міністерства фінансів, які безпосередньо регламентують порядок подання звітності суб'єктами первинного фінмоніторингу. Для банківського сектору ключовими залишаються нормативні акти НБУ, зокрема Постанова № 65 та її оновлення протягом 2025–2026 років.

Які вимоги законодавства стосуються клієнтів банків?

Основна мета фінансового моніторингу «не нагнути» клієнтів та «не тиснути» на законослухняних громадян, а виявити шахрайські схеми.

Вимоги законодавства до клієнтів банків.

Все досить нескладно і від законослухняного громадянина потребує мінімуму зусиль. Оновлення даних або ідентифікація клієнта проводиться лише на вимогу фінансової установи. Достатньо лише завітати у найближче відділення і працівник банку допоможе пройти процедуру.

Проведення легальних операцій на великі суми завжди супроводжується наданням угод, рахунків-фактур, первинної документації та інших документів. 

Які операції можуть підпадати під фінансовий моніторинг?

Фінансовому моніторингу можуть підлягати як порогові операції, визначені законом, так і операції, які банк вважає підозрілими з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Розповідаю, що саме може насторожити банківські алгоритми.

Розпочнемо з порогових операцій. Фінансові операції на суму від 400 000 грн можуть підлягати обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо одночасно відповідають визначеним законом ознакам. Банк може попросити документи, що підтверджують законність походження коштів (договір, декларацію, довідку про доходи, документи про продаж майна тощо).

Далі розглянемо підозрілі операції.

Банк зацікавлять регулярні великі перекази між фізичними особами, які здійснюються без участі бізнес-рахунків, також банки можуть приділяти більше уваги операціям новостворених ФОП, особливо за різкого зростання оборотів. Тобто більшість звичайних операцій (зарплата, оплата товарів, комунальні послуги) не викликають жодних питань.

Чому банк може запросити підтвердження походження коштів?

Вимога банку підтвердити походження коштів — не забаганка, а виконання закону про фінансовий моніторинг. Фінансова установа може запросити підтвердження походження коштів з таких причин:

• сума операції перевищує 400 000 грн (або еквівалент у валюті);
• операція виглядає підозріло і є нетиповою для звичайної активності;
• різке збільшення оборотів на рахунку;
• часті з картки на картку між фізособами, готівкові внески або зняття великих сум;
• перекази з або до країн із «сірого» чи «чорного» списку FATF;
• ти є відомою людиною, політиком або її близьким родичем;
• банк не може зрозуміти економічний сенс операції (наприклад, велика сума надходить на рахунок ФОП без договорів).

Установа зобов’язана переконатися, що гроші легальні та не пов’язані з відмиванням коштів, ухиленням від податків чи фінансуванням чогось незаконного. Кажу як є: банки також перевіряють, адже за порушення вимог фінансового моніторингу банки можуть зазнавати значних штрафів та інших заходів впливу з боку НБУ.

Документи, які може попросить надати фінансова організація:

• договір купівлі-продажу, акт виконаних робіт;
• довідка про зарплату, податкова декларація;
• договір позики, документи про спадщину чи дарування;
• виписка з іншого банку тощо.
  

Що відбувається після перевірки фінансової операції?

Завершення банківської перевірки завжди буде мати певні наслідки для тебе: від «зеленого світла» на переказ до блокування рахунку. Алгоритми банку або схвалюють операцію, або передають дані до Держфінмоніторингу.

Наразі доступні два варіанти розвитку подій:

1. Перший (ризиків не виявлено). Гроші надходять на рахунок або списуються у звичайному режимі. Якщо ризиків не виявлено, операцію буде проведено у звичайному режимі.
2. Другий (виявлено підозру або ризик). Банк може призупинити операцію, запросити додаткові документи про походження коштів і мету платежу або провести поглиблену перевірку.

Банк може тимчасово зупинити проведення фінансової операції у випадках, передбачених законом. Надалі строк може бути продовжений Держфінмоніторингом або за рішенням уповноважених органів відповідно до законодавства. Проте, якщо підключається Держфінмоніторинг, цей термін може бути продовжений ще на 7 робочих днів, а за рішенням суду або уповноважених органів у межах кримінального розслідування — до 30 днів і більше.

Після надання документів банк аналізує інформацію. Якщо все в порядку, то операцію розблоковують. Якщо ні — у її проведенні відмовляють. Далі банк обов’язково надсилає повідомлення до Держфінмоніторингу, і до справи можуть долучитися інші державні органи.

Як уникнути проблем під час проходження фінансового моніторингу?

Найліпший варіант — працювати так, щоб у працівників банку не виникало запитів. Але якщо вже щось пішло не так, то треба діяти послідовно і максимально чесно. Алгоритм з моїми коментарями наведено у таблиці.

Не ігноруй запити банку, бо це вважається відмовою у співпраці й може призвести до закриття рахунку. Будь спокійним і коректним у листуванні.

Що таке фінансовий моніторинг у 2026 році в Україні. Це ризикоорієнтований підхід, спрямованих на протидію відмиванню коштів. Щоб уникнути проблем, працюй прозоро, зберігай первинні документи та швидко реагуй на запити банку.