Певно тобі добре відомо, що у сучасному світі за інформацією про тебе полюють численні компанії. Варто лише за чашкою чаю з подругою поговорити про нову праску, як за пару годин смартфон через різні застосунки починає обережно пропонувати придбати сучасний варіант приладу.
Не буде великим перебільшенням сказати, що технології буквально стежать за тобою. Звісно, не за тобою, як особистістю – це вже занадто. А за тобою, як споживачем. Кожен, кому ти дозволяєш «бачити» дані про себе, намагається їх проаналізувати за допомогою алгоритмів та вигідно продати тому, кому вони конче потрібні. В цьому процесі немає дрібниць – де саме ти знаходишся, які сервіси використовуєш, з ким товаришуєш у соцмережах, як подорожуєш, скільки розмовляєш по телефону – все можна проаналізувати та зробити якісь висновки.
За прикладами далеко ходити не треба. Скажімо, чи ти знав, що українські мобільні оператори пропонують фінансовим установам, страховим компаніям тощо вже готову скорингову оцінку своїх абонентів? Це умовний бал, який розраховується за паттерном твоєї поведінки та свідчить про кредитоспроможність та надійність як позичальника. Наскільки ця послуга користується попитом – сказати не можу. Але вона існує.
Продукти розкажуть про тебе більше
Але є у “чарівному” світі big data одна доволі серйозна прогалина – твоя реальна споживча поведінка. Звісно, банк, карткою якого ти користуєшся, може побачити, скільки та як саме ти витрачаєш гроші. Дані по витратах можна збирати в розрізі MCC-кодів, які закріплюються за платіжними терміналами окремих точок продажів в частині економічного сегменту. До речі, саме за ними й відслідковуються категорії кешбеку.
Банк знає, що 200 гривень, які ти сплачуєш, приклавши картку до терміналу з MCC 5992, означають, що ти придбав квіти. А 3000 гривень за MCC 7538 є сплатою за ремонт автівки. Але не всі коди MCC дають змогу зрозуміти, що саме ти придбав. Скажімо код 5411 надається супермаркетам. Але забігти до нього можна було і по підгузки для малечі, й за пивом до вечірки у п’ятницю. Може, тобі були потрібні батарейки для автомобільної сигналізації, а можливо – засоби гігієни. Банк не може цього знати.
Цю інформацію в деталях може бачити лише сам магазин, за умови, звісно, що ти користуєшся його програмою лояльності та маєш дисконтну картку. Зазвичай ці дані використовуються, щоб заохотити тебе до повторної покупки. Якщо ти регулярно купуєш «дитячу гігієну», тобі можуть запропонувати акційний товар з відповідної категорії, сподіваючись, що разом з шампунем «без сліз» ти набереш повний кошик інших товарів.
Але, як з’ясували науковці з американського університету Нотр Даму, твої покупки в супермаркеті можуть дуже багато розказати про твій характер та істотно корелюють з кредитним рейтингом. Відтак, розуміючи, що саме ти купуєш в магазині, можна точно визначити твою платоспроможність.
Супермаркети можуть продавати інформацію про тебе
Щоб перевірити свою гіпотезу, науковці отримали від великого транснаціонального конгломерату інформацію про понад 30 000 споживачів. Цінність в тому, що надавач даних одночасно є власником мережі супермаркетів та фінансової установи, що емітує кредитні картки. Відтак, у дослідників в руках опинилися дані з двох різних економічних сегментів, які можна релевантно співставляти.
В подальшій роботі вони перевіряли купу гіпотез, намагаючись виявити певні закономірності. І деякі «продуктові» звички дуже чітко корелювали з ретельністю обслуговування кредитної заборгованості.
Наприклад, чим більш «здоровим» був споживчий кошик, тим більш дисципліновано людина сплачувала за кредитом.
«Купівля більш здорових, але менш зручних продуктів харчування передбачає відповідальну поведінку при оплаті за кредитом», – цитує доцента маркетингу Джонхюка Янга прес служба університету.
Наявність цигарок або енергетичних напоїв у чеку пов’язана з вищою ймовірністю неплатежів за кредитною карткою або з невиконанням зобов’язань. А от молоко та інші сирі продукти харчування, навпаки, свідчать про високу надійність позичальника.
Крім того, автори роботи з’ясували, що дисциплінованими платниками були «стабільні» споживачі – ті, що, незважаючи на конкретний продуктовий кошик, приїжджають до супермаркету приблизно по одних й тих самих днях, витрачають приблизно однакові суми та купують одні й ті самі бренди. Причому особливо добре працювали ці висновки відносно людей, щодо яких не було даних про кредитну історію.
Останнє питання є найбільш «болючим» для кредиторів по всьому світу. І тому подальші роботи у цьому напрямі незабаром можуть створити абсолютно новий ринок: супермаркети цілком реально зможуть вираховувати власний кредитний рейтинг для своїх споживачів та продавати його фінансовим установам.
Допомогу їм в цьому складуть новітні алгоритми штучного інтелекту, що цілком здатні навчитися визначати платоспроможність позичальника й без складання якихось гіпотез – просто порівнюючи споживчу поведінку та ретельність виконання кредитних зобов’язань.
