Протягом серпня гривня залишалася досить стабільною. У першій половині місяця офіційний курс долара переважно тримався поблизу 44,7 грн/$, а наприкінці серпня гривня дещо посилилася. Станом на 31 серпня офіційний курс НБУ становив 44,5505 грн/$.
При цьому серпень не можна назвати місяцем повного балансу на валютному ринку. За даними обсягу продажу валюти, регулятор уже кілька тижнів поспіль продає на міжбанківському ринку понад $1 млрд на тиждень. У перший тиждень серпня — 3–7 числа — чистий продаж становив близько $1,02 млрд, 10–14 серпня — $1,10 млрд, 17–21 серпня — близько $1,19 млрд, а 24–28 серпня — вже $1,27 млрд. Тож усього за серпень обсяг продажу валюти НБУ сягнув $4,816 млрд.
Основним джерелом попиту залишалися потреби реального сектору економіки. Йдеться передусім про імпорт енергоносіїв, пального, обладнання, технологій та інших товарів, необхідних для роботи економіки й відновлення інфраструктури. Додатково на валютний ринок впливають бюджетні та оборонні видатки.
Україна входить в осінньо-зимовий період, що означає зростання потреби в імпорті пального, енергоносіїв та обладнання. В умовах війни цей фактор особливо важливий через необхідність підготовки енергетичної інфраструктури до опалювального сезону та можливих нових атак.
Додатковим ризиком у серпні стала експортна логістика. Через російські атаки на портову інфраструктуру можливості українського морського експорту істотно скоротилися. Особливо помітно це позначилося на зернових поставках. Наприкінці серпня через затримки біля Сулінського каналу утворилася черга з близько 80 суден. Через проблеми з логістикою з 1 до 21 серпня Україна експортувала лише 539 тис. тонн зерна — утричі менше, ніж за той самий період минулого року (1,73 млн тонн).
Для валютного ринку важливий не лише сам обсяг експорту, а й швидкість повернення валютної виручки. Логістичні затримки можуть відтерміновувати надходження валюти та тимчасово посилювати структурний дефіцит на внутрішньому ринку. Це означає, що проблеми з експортною логістикою можуть впливати на валютну пропозицію не лише короткостроково, а й у вересні.
За таких умов регулятор продовжує політику керованої гнучкості. Курс гривні не фіксується на певній позначці, а формується під впливом попиту та пропозиції. НБУ виходить на ринок тоді, коли виникає потреба компенсувати структурний дефіцит валюти або згладити надмірні та потенційно дестабілізуючі коливання.
Водночас стабільність курсу значною мірою забезпечується активною участю НБУ, а не повною рівновагою між попитом і пропозицією. Станом на 1 серпня міжнародні резерви України становили $51,2 млрд, а їхній обсяг відповідав 4,2 місяця майбутнього імпорту. У липні резерви скоротилися лише на 0,1%, попри продаж НБУ близько $4,76 млрд на валютному ринку. Значну частину тиску компенсували надходження міжнародного фінансування.
Такий обсяг резервів дає НБУ достатньо простору для подальшого продажу валюти. Водночас для вересня важливим буде співвідношення між обсягами продажу валюти регулятором і надходженнями міжнародного фінансування.
Ще одним важливим елементом валютної політики залишається облікова ставка. Наприкінці липня НБУ підвищив її до 15,5% річних. 17 вересня НБУ ухвалюватиме чергове рішення щодо облікової ставки.
Висока облікова ставка підтримує привабливість гривневих активів — передусім депозитів та ОВДП. Це допомагає стримувати перетікання заощаджень у валюту та підтримує попит на гривню.
При цьому інфляційний фон залишається фактором, за яким НБУ уважно стежитиме у вересні. У липні споживча інфляція зросла до 7,7% у річному вимірі, а базова — до 8,1%. НБУ зазначав, що фактична загальна інфляція була дещо вищою за траєкторію липневого прогнозу.
Це означає, що простору для швидкого пом'якшення монетарної політики наразі небагато. У вересні регулятор, найімовірніше, значною мірою орієнтуватиметься на співвідношення інфляційних ризиків, курсової динаміки та стану валютного ринку.
Вересень буде насиченим з погляду рішень провідних центральних банків. 10 вересня ЄЦБ проведе засідання, а 15–16 вересня — засідатиме FOMC ФРС США.
Для України особливо важливим буде рішення ФРС. Після виступу Кевіна Ворша 28 серпня ймовірність підвищення ставки ФРС у вересні, за оцінками ринку, зросла з близько 35% до понад 55%, а 31 серпня перевищила 65%. Водночас остаточне рішення залежатиме від нових даних щодо інфляції та ринку праці. Долар наприкінці серпня зміцнився, а прибутковість американських держоблігацій зросла. 31 серпня 10-річна дохідність казначейських облігацій перевищила 4,75%, а ринки стали значно уважніше оцінювати інфляційні ризики.
Втім, 1 вересня долар уже дещо послабився, тому можна говорити не про сформований глобальний тренд на постійне зміцнення долара, а про підвищення його коливань та ризик більш сильного долара у разі реалізації жорсткішого сценарію ФРС.
Для України це означає додатковий зовнішній фактор ризику. Динаміка долара на світових ринках впливає на пару євро/долар, а через неї — і на курс євро до гривні. Тому зміни глобального долара можуть позначатися не лише на парі гривня/долар, а й на всьому валютному ринку.
Ситуація з євро додатково ускладнюється прискоренням інфляції в єврозоні. У серпні річна інфляція зросла до 3,3% порівняно з 2,9% у липні, помітно перевищивши ціль ЄЦБ у 2%. Це посилює увагу ринку до подальших рішень європейського регулятора та зменшує простір для швидкого пом'якшення монетарної політики. Тож у вересні співвідношення долара та євро може змінюватися.
Окремим ризиком залишаються ціни на енергоносії. На початку вересня Brent перевищив $91 за барель. Для України дорожча нафта означає вищу вартість імпорту пального та додатковий попит на валюту. Одночасно високі ціни на енергоносії можуть посилювати інфляційний тиск у світі та підтримувати жорсткішу політику провідних центральних банків.
На гривню у вересні основний тиск формуватимуть стабільно високий попит на валюту з боку імпортерів, бюджетні та оборонні потреби, сезонне зростання витрат на енергоносії та ризики для експортної логістики.
Водночас високий рівень міжнародних резервів, міжнародне фінансування та готовність НБУ активно виходити на ринок залишають регулятору достатньо можливостей для згладжування надмірного попиту. Друга половина вересня — після засідань ФРС і НБУ — може бути із більшими курсовими коливаннями. Додатковий тиск на гривню можливий у разі зміцнення долара на світових ринках, збереження високих цін на нафту або подальшого погіршення експортної логістики.
