Українським водіям цього року є за чим стежити: в країні пропонують суттєво підвищити штрафи за перевищення швидкості. Відповідну законодавчу ініціативу розробили за участю МВС та Нацполіції. Якщо її ухвалять, покарання за такі порушення стане значно суворішим.
Водночас зміни можуть стосуватися не лише розміру штрафів. Посилюється контроль на дорогах, зокрема за допомогою автоматичної фіксації, а також обговорюються нові способи виявлення порушників.
Частина змін уже набула чинності, інші поки залишаються законодавчими пропозиціями. Тож розберімося, що вже змінилося, які нововведення ще очікують на рішення парламенту та чи може суворіше покарання зробити українські дороги безпечнішими.
У вересні Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про відповідальність за керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму. Запропонований штраф становить 8500 грн. Але поки що це не чинний штраф: законопроєкт має пройти друге читання і лише після набуття чинності новими нормами відповідальність почне впроваджуватися.
А ось контроль за швидкістю вже справді посилюється. З 31-го серпня 2026 року на дорогах Києва та області почали працювати так звані «фантомні» патрульні автомобілі. Вони можуть автоматично фіксувати перевищення швидкості.
Наразі за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год продовжує діяти штраф у розмірі 340 грн, а більш ніж на 50 км/год — 1700 грн. Для автоматично зафіксованих порушень є можливість сплатити половину штрафу в пільговий строк.
Коли читаю про численні аварії з трагічними наслідками, я замислююся, чи достатньо таких сум, щоб водій справді змінив поведінку? Перевищення безпечної та встановленої швидкості було одним із головних факторів дорожньо-транспортних пригод протягом 2025 та 2026 рр.— воно спричиняло 40,8% ДТП із травмуванням та смертями людей навіть вже після підвищення розміру деяких штрафів.
Впевнена, що кожному водію і пішоходу важливо думати про культуру поведінки на дорогах. Бо жоден штраф чи інше покарання винних у ДТП не може гарантувати, що люди у аварії виживуть.
Якщо подивитися на кількість загиблих у Європі, то різниця з Україною дуже помітна. У 2025 році в країнах ЄС на дорогах загинули близько 19 400 людей. У середньому це 43 загиблих на мільйон населення. Для України у 2025 році офіційно зафіксовано 3249 загиблих у ДТП. Це приблизно дев'ять людей щодня. Якщо зіставити цю кількість із населенням України, отримуємо орієнтовно 112 загиблих на мільйон людей* — більше ніж вдвічі більше за середній показник ЄС.
Для порівняння, у розрізі країн у 2025 році показник смертності на дорогах становив: Швеція — близько 20 загиблих на мільйон населення, Данія — 23, Німеччина — 34, Іспанія — 36, Польща — 45, Франція — 49, Румунія — 68, Болгарія — 71.
На смертність, безперечно, впливають не лише трафи і неможливість хабарів у ЄС, а й стан доріг, швидкість допомоги, безпека автомобілів, інфраструктура, культура водіння, контроль за порушеннями, алкоголь за кермом та багато інших факторів. Але самі цифри не применшують масштаб проблеми.
Варто подивитися не просто на суму штрафу, а на всю систему покарання по країнах ЄС. Наприклад, у Німеччині за перевищення швидкості на 21–25 км/год у населеному пункті передбачено 175 євро штрафу, а за 31–40 км/год — 340 євро та один місяць позбавлення права керування. За перевищення більш ніж на 60 км/год штраф може становити 800 євро і передбачати тримісячну заборону керувати автомобілем.
Базове покарання за перевищення швидкості у Великобританії складає 100 фунтів і три штрафні бали. За серйозніші порушення справа може перейти до суду, де штраф залежить, зокрема, від обставин і доходу водія; максимальні суми для звичайних доріг і автомагістралей відрізняються.
За невелике перевищення швидкості штраф у Франції може становити 68 або 135 євро залежно від дозволеної швидкості. А з кінця 2025 року перевищення швидкості на 50 км/год і більше стало кримінальним правопорушенням: передбачено до трьох місяців ув'язнення та штраф до 3750 євро, а також можливе позбавлення права керування.
У Швеції штрафи також залежать від величини перевищення. Наприклад, на дорогах із обмеженням до 50 км/год перевищення на 1-10 км/год коштує 2000 шведських крон, а на 31-35 км/год — уже 4000 крон. За більші перевищення справа може передаватися прокурору.
Польща цікава ще одним механізмом: за серйозні перевищення швидкості діє система штрафних балів, а за повторні порушення окремих категорій штраф може подвоюватися. З 3 березня 2026 року в Польщі також розширили правило про тимчасове вилучення посвідчення водія за перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год — тепер воно поширюється і на певні дороги поза населеними пунктами.
Якщо дивитися саме на суму за перевищення приблизно на 20–25 км/год, українські 340 грн виглядають значно меншими, ніж аналогічні штрафи в Німеччині чи інших країнах. Але тут є одна важлива відмінність — доходи населення. 175 євро для німецького водія, а в перерахунку на національну валюту — 9000 грн для українського — мають різну частку сімейного бюджету. Хоча для пересічного німця ця сума є дійсно чималою. Тому фахівці з дорожньої безпеки зазвичай дивляться не лише на номінальний розмір штрафу, а й на те, наскільки відчутним є покарання для порушника.
Цікава практика не покарання, а заохочення до дотримання правил дорожнього руху існує в Австралії: цієї осені поліція запровадила незвичний спосіб заохочення водіїв не сідати за кермо напідпитку. Кермувальникам платять 20 доларів за нульовий результат алкотесту. Поліцейські планують роздати 100 таких ваучерів під час дорожніх перевірок. Подію приурочили до періоду футбольних фіналів та шкільних канікул, коли на дорогах очікується більше автомобілів. Ініціатива має не лише нагадувати про небезпеку водіння напідпитку, а й позитивно підкріплювати дотримання правил. Щоправда, поки невідомо, чи призведе це безпосередньо до зменшення випадків керування в стані сп'яніння.
Європейська практика показує, що ефективний дорожній контроль передбачає не лише грошові штрафи, а й штрафні бали, а в окремих випадках — позбавлення права керування. Водночас важливе значення має ймовірність бути виявленим: якщо водій розуміє, що порушення можуть зафіксувати будь-де, це посилює стримувальний ефект контролю.
Україна теж рухається саме в цьому напрямку. Водій може знати, де стоїть стаціонарна камера, але мобільні системи фіксації розширюють можливості контролю на інших ділянках доріг. Це може впливати на поведінку кермувальників не лише поблизу знайомих камер.
Однак суворіші санкції самі по собі не гарантують зміни поведінки. Важливо, щоб покарання було невідворотним, а водій усвідомлював наслідки небезпечного керування. Дослідження та європейські рекомендації вказують, що ефективність штрафів залежить, зокрема, і від реальної ймовірності виявлення порушення.
Водночас дорожня безпека потребує комплексного підходу. Необхідні безпечна інфраструктура, належне освітлення, облаштовані пішохідні переходи, контроль швидкості та нетверезого керування, а також швидке надання допомоги постраждалим.
Зрештою, мета дорожнього контролю — не штрафи заради штрафів, а зменшення кількості небезпечних порушень і збереження людських життів. Сподіваюсь, що Україна прийде до цього найближчим часом.
*За кількість населення у даній статті я беру 29 млн осіб (спільну оцінку Держстату та Інституту демографії, зроблену на основі даних мобільних операторів та державних реєстрів, щодо людей, проживаючих на підконтрольній Україні території).
