Жовтень став непростим місяцем для українського валютного ринку. Упродовж місяця гривня поступово слабшала щодо долара, а наприкінці жовтня тиск на неї помітно посилився. Попит на валюту зростав, тоді як її пропозиція не встигала за потребами ринку.
За підсумками місяця офіційний курс долара зріс майже на 85 копійок. На початку жовтня він становив 44,6819 грн/$, а на останній робочий день місяця — 45,5293 грн/$. Таким чином, американська валюта подорожчала приблизно на 1,9%. При цьому протягом жовтня офіційний курс п'ять разів оновлював історичний мінімум гривні щодо долара. Найвищого значення він досяг 28 жовтня, коли становив 45,6008 грн/$.
Динаміка протягом місяця не була рівномірною. У першій половині жовтня курс змінювався в обидва боки, а в другій половині висхідний рух став помітнішим. Особливо відчутне подорожчання долара припало на останній тиждень місяця. Водночас після досягнення локального максимуму 28 жовтня котирування дещо знизилися. На 30 жовтня офіційний курс становив 45,5293 грн/$.
На готівковому ринку долар також дорожчав, причому його ціна в банках та обмінниках наприкінці місяця перевищувала офіційний курс. Зокрема, 30 жовтня долар торгувався вм межах 46,01-46,55 гривень за долар. Психологічна позначка 46 грн стала важливим орієнтиром для готівкового сегмента. Підвищений попит населення, курсові очікування та обережність операторів ринку сприяли збереженню різниці між готівковими й безготівковими котируваннями.
Однією з головних причин ослаблення гривні стало порушення балансу між попитом і пропозицією іноземної валюти: на ринок одночасно впливали збільшення бюджетних видатків і скорочення надходження валюти від окремих експортних галузей, насамперед агропромислового комплексу та металургії.
За даними НБУ, середньоденний чистий попит на валюту за безготівковими операціями в жовтні становив близько $182 млн. У перші дві декади місяця цей показник дорівнював $172 млн, тоді як за останні п'ять торгових днів зріс до $230 млн. Тобто наприкінці жовтня потреба ринку в додатковій валюті помітно збільшилася.
Загалом за січень–жовтень 2026 року за січень–жовтень 2026 року попит клієнтів на валюту збільшився щонайменше на 25%, або приблизно на $16 млрд порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас пропозиція зросла лише на $2 млрд. Зокрема, надходження експортної виручки становили близько $38 млрд проти $36 млрд роком раніше. Тобто валютні надходження збільшувалися, але значно повільніше, ніж попит на валюту.
За таких умов важливу роль у підтримці валютного ринку відігравав Національний банк. Протягом жовтня регулятор продав на міжбанківському ринку майже $6 млрд. Це найбільший місячний показник за історію спостережень, який перевищив попередній рекорд вересня — близько $5,52 млрд.
Особливо значними були обсяги продажу валюти в останній тиждень жовтня. За період із 26 до 30 жовтня НБУ продав $1,818 млрд — на 52,4% більше, ніж тижнем раніше. Це також історичний максимум тижневого продажу валюти. Така динаміка свідчить про те, що наприкінці місяця ринок потребував значно більшої підтримки з боку регулятора.
Важливо й те, що на початку жовтня міжнародні резерви України становили близько $47,1 млрд. За оцінкою НБУ, цього було достатньо для фінансування приблизно чотирьох місяців майбутнього імпорту. Такий рівень резервів створює для регулятора можливості й надалі підтримувати належне функціонування валютного ринку.
Ще однією важливою подією жовтня стало посилення монетарної політики. 29 жовтня Національний банк оголосив про підвищення облікової ставки з 16% до 16,5% річних. Новий рівень почав діяти з 30 жовтня. Регулятор пояснив це рішення посиленням цінового тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Додатковий інфляційний вплив мають наслідки російських атак, які призводять до руйнування виробничих потужностей, ускладнення логістики та збільшення витрат підприємств.
Підвищення облікової ставки має безпосереднє значення для валютного ринку. Насамперед воно покликане зберегти привабливість гривневих заощаджень. За прогнозом Національного банку, облікова ставка має залишатися на рівні 16,5% до другого кварталу 2027 року. Однак регулятор залишає за собою можливість переглядати монетарні рішення залежно від інфляційної динаміки та розвитку економічних ризиків.
Підвищення ставки відбулося на тлі погіршення макроекономічних очікувань. У жовтневому оновленні прогнозу Національний банк підвищив очікувану інфляцію на 2026 рік до 12,5%. На 2027 рік регулятор прогнозує її уповільнення до 7,3%, а повернення до цілі 5% очікується у 2028 році.
Водночас прогноз економічної динаміки на 2026 рік було переглянуто в бік погіршення: замість зростання НБУ очікує скорочення реального ВВП на 0,4%. Однією з головних причин стали наслідки російських атак на виробничі потужності, енергетичну та логістичну інфраструктуру.
Додатковим чинником залишаються світові ціни на нафту, нафтопродукти й інші енергоносії. Оскільки Україна значною мірою залежить від імпорту пального, подорожчання енергоресурсів збільшує витрати імпортерів і транспортних компаній, а також може посилювати внутрішній ціновий тиск.
Окреме значення для валютного ринку має зовнішнє фінансування. Міжнародна допомога дає змогу покривати значну частину бюджетних потреб, зменшуючи необхідність фінансувати їх за рахунок внутрішніх ресурсів. Це також допомагає підтримувати міжнародні резерви, які є важливим інструментом забезпечення стійкості валютного ринку.
За жовтневими оцінками НБУ, у 2026 році Україна має отримати близько $50 млрд прямої бюджетної підтримки та понад $32 млрд за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan. На 2027 рік регулятор закладає відповідно близько $52 млрд і $37 млрд. За такого сценарію міжнародні резерви мають залишатися на рівні понад $62 млрд у 2026–2027 роках.
Водночас важливе не лише загальне оголошення обсягів допомоги, а й фактичні терміни її надходження. У третьому кварталі 2026 року зовнішнє фінансування було нижчим за очікування, зокрема через затримки з виконанням Україною окремих зобов'язань перед міжнародними партнерами. Своєчасне надходження коштів допомагає зберігати прогнозованість бюджетного фінансування та підтримує довіру до макрофінансової стабільності країни. Натомість затримки з траншами або невизначеність щодо подальшої допомоги можуть посилювати занепокоєння учасників ринку.
На початку листопада валютний ринок, найімовірніше, залишатиметься чутливим до співвідношення попиту та пропозиції. Серед ключових чинників будуть потреби імпортерів, надходження експортної виручки, бюджетні видатки, безпекова ситуація та обсяги зовнішнього фінансування.
Якщо попит на валюту й надалі перевищуватиме її пропозицію, гривня залишатиметься під тиском. Особливо важливою буде ситуація в аграрному секторі та металургії, які забезпечують значну частину валютних надходжень від експорту. Відновлення логістики та активізація продажу експортної виручки могли б поліпшити баланс на ринку.
Водночас значний обсяг міжнародних резервів дає НБУ можливість продовжувати продаж валюти для покриття структурного дефіциту. Регулятор і надалі згладжуватиме надмірні коливання, не прив'язуючи курс до фіксованої позначки. І якщо гривневі інструменти заощадження залишатимуться привабливими через підвищення облікової ставки, це стримуватиме перетікання коштів у валюту. А достатній рівень міжнародних резервів дає Національному банку змогу й надалі підтримувати валютний ринок і стримувати надмірні курсові коливання. Своєчасне зовнішнє фінансування сприятиме стабільності бюджету й резервів, тоді як нові руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури можуть посилювати попит на імпорт і скорочувати експортні можливості.
