Жовтневе засідання монетарного комітету залишило в учасників ринку змішане відчуття. Шокове зниження облікової ставки одразу на 4 відсоткових пункти налякало банкірів: настільки різкі зміни фінансова система переносить не без складнощів. Але за кілька миттєвостей голова банківського регулятора заспокоїв - процентна політика залишається незмінною. Відтак банки й надалі зможуть залучати в НБУ кредити рефінансування під 22% річних, розміщувати вільні кошти на тримісячних депозитних сертифікатах під 20% річних, та депосертифікатах овернайт під 16% річних. Саме такі ставки діяли й до жовтневого засідання монетарного комітету.
Це хороша новина не тільки для банкірів, але й для пересічних українських вкладників. Адже різке зниження облікової ставки за таких умов не призведе до синхронного скорочення ставок за депозитами в гривні. Принаймні поки.
Щоправда регулятор зменшив частоту проведення аукціонів та вчергове обмежив для банків можливості вкладати в депозитні сертифікати вільні кошти та зменшив частоту проведення відповідних аукціонів. Якщо раніше максимальна сума таких інвестицій розраховувалася як сума двох складових (35% від портфелю депозитів строком понад 93 дні та трикратний показник збільшення таких вкладів від квітня цього року), то з грудня у розрахунку буде брати участь лише показник приросту обсягу строкових депозитів.
Але такі зміни лише посилять конкуренцію між банками за кошти вкладників, відтак щонайменше до 14 грудня, коли відбудеться чергове засідання монетарного комітету, депозитні ставки не будуть змінюватися суттєво.
Оптимістичний прогноз
За традицією під час жовтневого перегляду ставки Національний банк опублікував й оновлений макропрогноз. Аналогічну роботу регулятор проводить щокварталу. Й цього року оцінки НБУ не відрізнялися точністю, що, насправді, дуже добре. Адже кожного разу реальність виявлялася набагато більш приємною, ніж очікували в Національному банку.
За прикладом ходити далеко не треба. Ще у липні регулятор очікував, що до кінця року темпи зростання ВВП становлять 2,9%. Вже тоді оцінку було суттєво покращено у порівнянні з березневим прогнозом. У жовтневому звіті очікування зросли ще більш ніж вдвічі – до 4,9%.
Аналогічним чином у липні регулятор очікував на сповільнення інфляції до 10,6% до кінця 2023-го. Але вже за підсумками вересня фактична інфляція впала до 7,1%. Відтак тепер, за розрахунками НБУ, до кінця року темпи зростання споживчих цін впадуть до 5,8%.
Чергові радикальні зміни ключових показників у макропрогнозі – це не про поганих прогнозистів. А про надлишкову обережність щодо припущень, які закладаються до оцінок ймовірностей в майбутньому.
Поліпшення прогнозів в НБУ пояснюють значно кращими поточними умовами, ніж можна було припустити ще у липні. Наприклад, експортери хоч і не без проблем, але збільшують поставки, врожай виявився більшим за очікування, бізнес, особливо «сервісний», відновлює активність швидше, ніж будь-хто міг припустити. Ці та інші зміни на краще й стали причиною зростання «прогнозного оптимізму» регулятора.
Але є у свіжому макропрогнозі й «ложка дьогтю». За оцінками НБУ, наступного року інфляція прискориться до 9,8%. Перш за все через низьку базу цього року. Але не тільки. НБУ очікує на прискорене зростання адміністративно-регульованих цін, що людською мовою означає скасування мораторію на перегляд комунальних тарифів. Розраховує на зростання виробничих витрат. Не в останню чергу через дефіцит кадрів та динамічне зростання зарплат українців наступного року.
