У липні вийшло свіже дослідження Європейської Бізнес Асоціації та Gradus Research «Барометр якості життя 2025». Разом з ним на очі потрапило ще декілька цікавих і досить свіжих досліджень, завдяки яким можна скласти загальну картину про оцінку якості життя, відчуття рівня стресу та щастя українцями. Отже, радо ділюся основними тезами та висновками із усіма, хто хоче знати суть, але не має часу читати усі дослідження.
Загалом опитування свідчать, що ставлення українців до якості життя залишається неоднозначним. Війна та зростання цін і далі створюють серйозні виклики. Водночас дедалі більше людей бачать і позитивні моменти: відзначають покращення сервісів, зручність цифрових послуг і відчуття стійкості в суспільстві.
Більшість українських громадян, згідно з дослідженнями, вважають фінансову стабільність одною з основних складових якості життя. І це перегукується із висновками досліджень Eurobarometer, який оцінює рівень задоволення життям в країнах Євросоюзу. А також із вже відносно давнім, але досі актуальним дослідженням Деніела Канемана і Ангуса Дітона, які довели пряму залежність між доходами американського домогосподарства та суб’єктивним відчуттям щастя американцями. Докладніше я писала про це у статтях «Найщасливіші нації» та «Щастя у грошах, але не в усіх грошах світу». Отже, за нашими основними пріорітетами ми мало чим відрізняємося від інших націй.
Проте зростання цін, девальвація гривні та високі комунальні платежі залишаються ключовими факторами невдоволення громадян нашої країни. Для багатьох українців безпека — це не абстрактне поняття, а щоденна потреба. Постійна загроза обстрілів у прифронтових регіонах, а також необхідність евакуації чи життя без світла і тепла змінюють саму логіку оцінки добробуту. Втім, ми здатні помічати й позитивні зрушення: цифровізація державних послуг, розвиток волонтерства, взаємна підтримка та адаптація бізнесу до воєнних умов — усе це формує відчуття, що попри труднощі, країна рухається вперед.
Опитування також показують, що для значної частини українців якість життя — це можливість працювати, підтримувати родину, мати доступ до медицини та освіти. Ці аспекти часто важать не менше за рівень доходів. Маємо також позитив у деталях: покращення роботи комунальних служб, доступ до безкоштовної психологічної допомоги, якість шкільної освіти онлайн — це ті «дрібниці», які українці теж відзначають як ознаки турботи держави й суспільства.
Давайте подивимося на ці та інші дані більш детально, у цифрах.
Задоволеність роботою
Згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації та Gradus Research «Барометр якості життя 2025» станом на травень 2025 року 65% бізнес-аудиторії* задоволені поточним місцем роботи, рівнем самореалізації та дотриманням прав працівників. Проте лише 42% вважають свій дохід достатнім для якісного життя, ще 9% — більш ніж достатнім. Ці показники знаходяться на рівні з минулим роком.
Що утримує людей на поточному місці роботи:
- можливість працювати віддалено (59%),
- дружня атмосфера в колективі (40%),
- комфортні і безпечні умови праці (36%),
- налагоджені відносини з керівником (34).
Серед широкої аудиторії* рівень задоволеності значно нижчий: лише 31% респондентів позитивно оцінюють свою роботу, з яких лише 15% вважають свій дохід прийнятним для гідного життя, а 85% зазначають, що рівень доходу є недостатнім.
Задоволеність роботою — це один із найнадійніших індикаторів. Вона свідчить про внутрішню зрілість, відповідальність та здатність до адаптації. Люди зосереджуються на тому, що реально можуть контролювати.
*Дослідження охоплює дві аудиторії — загальну по країні та бізнес-аудиторію, представлену співробітниками членських компаній Європейської Бізнес Асоціації.
Відчуття безпеки
Рівень відчуття безпеки залишається критично низьким і не демонструє позитивної динаміки: задоволені лише 5% представників бізнес-аудиторії та 10% — респондентів серед широкої аудиторії. Найгірші оцінки — у південних та східних регіонах. Найвищі — в Києві, на заході України та серед молоді. Тож саме фактор безпеки найбільш негативно впливає на відчуття загальної якості життя.
Задоволеність освітою і медициною
Тішить, що сферою, де зафіксовано значне покращення оцінок серед бізнес-аудиторії, є система охорони здоров’я: 50% проти 40% минулого року опитаних задоволені системою охорони здоров’я.
Оцінка системи освіти, зокрема доступності та якості освітніх послуг, має лиш незначне позитивне зростання порівняно з 2024 роком: 34% задоволених проти 31% незадоволених серед бізнес-аудиторії.
Екологічна складова
Оцінки екологічного стану залишаються майже незмінними: лише 9-10% оцінюють ситуацію як прийнятну. Дві третини українців вважають довкілля забрудненим або критичним, і це — одна з найстабільніших негативних оцінок серед усіх сфер.
Задоволеність соціальним життям
Соціальне життя — одна з небагатьох сфер, де фіксується зростання задоволеності. Думаю, що це може свідчити про певну адаптацію до умов воєнного часу та зміцнення горизонтальних зв’язків.
Лише чверть представників бізнесу задоволені життям в Україні у 2025 році. Це менше, ніж у 2023-му, але стабільніше, ніж у 2024-му. Серед широкої аудиторії загальний рівень задоволеності ще нижчий — лише 17%. Найвищі оцінки демонструють молоді українці (16-25 років) і жителі західних регіонів.
Ці результати вказують не лише про регіональні та вікові відмінності у сприйнятті життя, а й про потенціал для зростання — у разі стабілізації ситуації та підтримки ключових сфер.
Економіка
Згідно з останнім (травневим) звітом OECD Economic Surveys: Ukraine 2025, українська економіка демонструє стійкість завдяки ефективним політикам та масштабній зовнішній допомозі, проте залишається дуже вразливою до воєнних атак й логістичних перешкод. Інфляційний тиск, дефіцит робочої сили й обмежений доступ до капіталу уповільнюють відновлення виробництва та інвестиційну активність.
Рівень стресу
Грудневе дослідження Київського міжнародного інституту соціології (KIIS) зафіксувало, що в 2024 році 87% українців пережили хоча б одну значну стресову подію, найчастіше через ракетні обстріли та бомбардування.
Це дослідження показує, що рівень стресів дещо залежить від регіону, збільшуючись із Заходу на Схід, зокрема, на Заході України стрес переживали 90% опитаних, в Центрі – 86%, на Півдні – 92% і на Сході – 97%. Кількість тих, хто переживав стрес у 2024 році, не залежить суттєво від статі (стреси переживали 92% жінок і 87% чоловіків), різниця у рівні стресів серед вікових груп, серед міських і сільських жителів, а також, як не дивно, серед груп за рівнем достатку є статистично незначущою.
Якщо ж подивитися у щорічній динаміці на відсоток людей, які не переживали стресових ситуацій, можемо помітити, як суттєво вплинули ковід і війна на українців.
Адаптація до реалій війни
Як бачимо, якість життя у 2025 році — це не лише про добробут, а й про адаптацію, витривалість і надію. Ми здатні бачити прогрес навіть у непростих умовах. І хоча за показником щастя Україна – друга з кінця серед 35 країн, які брали участь у дослідженні End of Year Survey від Gallup International, згідно із цим дослідженням 62% українців все ж сприймають життя "як воно є", адаптуючись до реалій війни.
Коротко про очевидне
Очевидно, що українці почнуть більш позитивно оцінювати свою якість життя тоді, коли з’явиться відчуття стабільності та передбачуваності: коли робота буде не лише джерелом доходу, але й опорою для планування майбутнього, а соціальні й економічні умови даватимуть упевненість у завтрашньому дні. Поєднання фінансової стабільності, безпеки, соціальної підтримки та можливостей для розвитку сформує підґрунтя для зростання задоволеністю якістю життя в Україні. Отже, державі і бізнесу потрібно концентрувати увагу на безпеці громадян, модернізації інфраструктури та розширенні доступу до фінансування пріоритетних секторів економіки для підтримки її стійкого зростання, а також для покращення добробуту українців.
