Що таке річна відсоткова ставка і як вона працює?

Чи доводилося тобі звертати увагу на яскраві рекламні банери з обіцянками на кшталт «кредит під 0%» або «депозит під 20%»? Звучить привабливо, але фінансові експерти знають: диявол завжди ховається в деталях — а саме в маленьких цифрах після знака відсотка.

Сьогодні я допоможу розібратися з одним із ключових понять у світі грошей. Ми з’ясуємо, що таке річна відсоткова ставка, чим вона відрізняється від «реальної» вартості грошей і чому формула, за якою банк розраховує борг або дохід, безпосередньо впливає на гаманець. Моя мета — навчити бачити справжню ціну фінансових послуг та ухвалювати зважені рішення з холодною головою.

Що означає річна відсоткова ставка?

Почнімо з бази. Річна відсоткова ставка — це вартість використання грошей протягом одного року, виражена у відсотках від суми кредиту або депозиту. Це такий собі «цінник» на гроші як на товар.

Коли ти береш кредит, ставка показує, скільки ти заплатиш банку за оренду його капіталу. Коли кладеш гроші на депозит — скільки банк заплатить тобі за те, що користується твоїми коштами. Однак тут є пастка. Більшість людей дивляться лише на цифру в рекламі, яку ми, фінансисти, називаємо «маркетинговою». Насправді ж існує номінальна та річна ставка, і різниця між ними може бути колосальною.

Як формується відсоткова ставка?

Часто виникає запитання: чому в одному банку відсоткова ставка за кредитом становить 15%, а в іншому — може сягати 40% і більше? Річ у тім, що ця цифра не береться зі стелі. Вона формується під впливом кількох ключових економічних чинників.

Облікова ставка НБУ

Це базовий орієнтир вартості грошей у країні. Саме на нього банки спираються, формуючи свої кредитні та депозитні пропозиції. Якщо Національний банк України підвищує облікову ставку, відсоткова ставка за кредитом для клієнтів також зазвичай зростає, адже банкам дорожче залучати ресурси.

Кредитні ризики

Що вища ймовірність неповернення коштів, то дорожчими стають гроші для позичальника. Кредити без підтвердження доходу, з мінімальною перевіркою або «за 15 хвилин» майже завжди мають підвищену відсоткову ставку — банк закладає у неї можливі втрати.

Інфляційні очікування

Банк працює з грошима у часі. Щоб зберегти їхню реальну вартість, фінансова установа враховує прогноз інфляції. Саме тому ставка за кредитом включає не лише прибуток, а й компенсацію за знецінення коштів.

Конкуренція та ринкові умови

На рівень ставок впливають загальний обсяг грошей в економіці, попит на кредити та конкуренція між банками. У періоди активної боротьби за клієнта фінансові установи можуть знижувати відсоткову ставку за кредитом, пропонуючи вигідніші умови.

Номінальна та ефективна ставка

Ось тут починається найцікавіше. Часто в договорі ти бачиш «номінальну ставку» — це чистий відсоток без урахування додаткових витрат. Однак тебе має цікавити ефективна річна ставка, тобто APR — що це? Абревіатура APR розшифровується як Annual Percentage Rate. В українському законодавстві це називається «реальна річна процентна ставка». Вона включає:

• номінальний відсоток;
• комісії за видачу та обслуговування;
• страхові внески;
• вартість послуг третіх осіб (нотаріусів, оцінювачів).

Я вважаю, що порівнювати кредити за номінальною ставкою — це все одно що купувати квиток на літак, не враховуючи ціну за багаж, вибір місця та реєстрацію. У підсумку ціна може зрости вдвічі.

Як рахують відсоткову ставку?

Існує два основні способи, і я раджу тобі уважно перевіряти, який саме прописаний у твоєму договорі.

Прості відсотки

Вони нараховуються тільки на основну суму (тіло). Наприклад, ти кладеш 10 000 грн під 10% річних. Через рік ти отримаєш 1 000 грн доходу. Через два — ще 1 000 грн.

Складні відсотки (капіталізація)

Це коли відсотки додаються до основної суми, і в наступному періоді нарахування йде вже на «новий» залишок. Це «магія», яка допомагає багатіти інвесторам, але вона ж може загнати в боргову яму позичальника.

Ставка за кредитами та депозитами

Варто усвідомлювати просту річ: банк не створює гроші «з повітря», а виконує роль фінансового посередника. Він залучає кошти одних клієнтів у вигляді депозитів і передає їх іншим — у формі кредитів. Різниця між тим, під який відсоток банк приймає гроші, і тим, під який він їх позичає, називається процентним спредом. Саме з цього спреду формується прибуток банку, з якого оплачуються операційні витрати, зарплати працівників, податки та резерви на покриття можливих збитків.

Тому, аналізуєш річний відсоток — наприклад, у рекламі депозиту чи кредиту, — важливо дивитися не лише на цифру, а й на умови її застосування.

Зверни увагу на ключові відмінності:

• Депозитні ставки зазвичай фіксовані — ти одразу знаєш, який дохід отримаєш наприкінці строку, якщо дотримаєшся умов договору.
• Кредитні ставки можуть бути двох типів. Фіксована ставка залишається незмінною протягом усього терміну користування кредитом, тоді як плаваюча прив’язується до ринкових показників або облікової ставки НБУ і може як знижуватися, так і зростати.

У періоди економічної нестабільності саме фіксована ставка за кредитом часто стає фінансовою «подушкою безпеки». Вона дозволяє планувати витрати наперед і захищає бюджет від різких змін на ринку, коли відсотки можуть зрости швидше, ніж доходи.

Як порахувати реальну переплату?

Розгляньмо наочний річний відсоток: приклад, який часто трапляється в банківських пропозиціях.

Уявімо ситуацію: оформлюється кредит на 100 000 грн строком на 1 рік під 20% річних. Додаткова умова договору — щомісячна комісія 1% від початкової суми кредиту.

Що виходить на практиці:

• номінальні відсотки за рік становлять приблизно 11 000 грн, якщо борг погашається рівними платежами;
• комісія: 1% від 100 000 грн — це 1 000 грн щомісяця, а за 12 місяців — уже 12 000 грн;
• реальна вартість кредиту складається з усіх цих витрат: 11 000 грн + 12 000 грн = 23 000 грн.

У підсумку виходить показова картина: попри заявлені 20%, фактична переплата сягає 23% від суми кредиту. Саме тому реальна вартість кредиту майже завжди вища за номінальну ставку. І саме цей показник варто аналізувати, щоб об’єктивно оцінити фінансове навантаження на бюджет

На що звертати увагу в договорі?

Перед тим як поставити підпис під договором, я наполегливо раджу уважно перевірити кілька ключових пунктів. Це не формальність — це твої гроші, твої права і твій спокій на весь строк кредиту. Зверни увагу на:

• графік платежів. Подивися, як саме розподіляється щомісячний платіж: яка частина йде на погашення «тіла» кредиту, а яка — на відсотки та комісії. Особливо на початку строку відсотки можуть «з’їдати» більшу частину платежу;
• умови дострокового погашення. Уточни, чи дозволено повертати кредит раніше строку без штрафів, комісій або обов’язкового попередження банку за кілька тижнів; 
• метод нарахування відсотків. Дізнайся, на що саме банк рахує відсотки: на фактичний залишок боргу чи на початкову суму кредиту. Другий варіант майже завжди означає суттєву переплату, навіть якщо ставка виглядає привабливо;
• тип відсоткової ставки. Якщо ставка плаваюча, обов’язково з’ясуй, від якого показника вона залежить (облікова ставка НБУ, внутрішній індекс банку тощо) і як часто може переглядатися.

Я переконана: краще витратити 30 хвилин на читання «нудного» договору, ніж кілька років — на виплату додаткових комісій. А якщо цікавлять не лише класичні банківські продукти, а й сучасні фінансові тренди, варто зазирнути в огляд про перспективні криптовалюти — там поняття річної дохідності працює вже за зовсім іншими правилами.

Не варто боятися цифр. Завдання свідомого користувача фінансових послуг — завжди орієнтуватися на ефективну ставку (APR). Саме вона показує повну картину витрат або доходів.

Важливо бути уважним до комісій, перевіряти метод нарахування і пам’ятати просте правило: безкоштовних грошей не існує, але бувають гроші за вигідною ціною.