Грудень — це час довгожданих зимових свят, і водночас — це найскладніший місяць року, адже саме у грудні найгостріше відчувається самотність. Пікова навала цього почуття припадає саме на святкові дні, коли усі навкруги здаються щасливими парами чи родинами, проте багато людей глибоко в душі відчувають себе непотрібними, непочутими, одинокими — самотніми.
Аналітики Wellbeing Company у своєму звіті за листопад 2025 говорять, що самотність сьогодні є одним із трьох трендів, які формують стан команд бізнесу України. Адже все більше українців залишаються без свого кола підтримки — через війну, переїзди, розриви у цінностях, втрати чи розлучення. «Самотність — це не лише про фізичну присутність, це про відсторонення у командах, емоційне оніміння, захисну агресію та байдужість до себе. У такому стані саме робота часто стає тією структурою, що тримає людину «в реальності». Але якщо самотність не помітити вчасно — падає залученість, зростає конфліктність, слабшає довіра та командна взаємодія», — написала на своїй сторінці у Facebook Олена Бондар, засновниця Wellbeing Company.
Комісія Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з соціальних зв'язків влітку цього року опублікувала свій глобальний звіт, у якому зазначається: «Кожна шоста людина у світі страждає від самотності. Це має значний вплив на здоров'я та благополуччя.<…> Щогодини у світі помирає 100 людей через самотність: це щорічно 871 000 смертей». «Якщо не вирішувати питання шкоди, яку наносить самотність окремим особам, така соціальна ізоляція і відокремленість можуть коштувати мільярди суспільству загалом з точки зору охорони здоров'я, освіти та зайнятості», — зазначають у ВООЗ.
Отже, сьогодні самотність — це не лише про відчуття непотрібності, спустошеності, тривоги та нещастя, про що я вже писала раніше в одній із своїх статей, а й про серйозний виклик, який можна прирівняти до економічної чи кліматичної кризи. І хоча щодня ми начебто оточені людьми, відчуття самотності на планеті щороку зростає з парадоксально високою швидкістю.
Чому люди самотні
Колись самотніми вважались літні люди, які через вікові обмеження та стан здоров’я втрачали соціальні зв’язки. Але зараз самотність супроводжує людей різного віку.
Цифри вражають: до 21% молодих людей від 13-ти до 29-ти років повідомляють про почуття самотності, причому найвищі показники спостерігаються серед підлітків. Покоління сучасної молоді виросло онлайн, поглинаючи відео та одночасно приховуючи власний біль, бо воно оточене шумом, але позбавлене справжньої близькості. Чи треба повторювати, що нам, дорослим, варто слідкувати, скільки часу проводять наші діти перед екранами або ж негативно взаємодіють онлайн, щоб попередити вплив на їх психічне здоров'я та благополуччя.
У країнах з низьким рівнем доходу про почуття самотності повідомляє вдвічі більше людей, ніж у країнах з високим рівнем доходу, — 24% проти 11%. І це у світі цифрових технологій, які, здається, могли б спростити та полегшити комунікацію. Проте, не зважаючи на кількість соціальних мереж, все більше людей страждають через самотність. За деякими оцінками, самотність стосується кожного третього дорослого та кожного четвертого підлітка планети. Деякі групи людей, наприклад, люди з інвалідністю, біженці або ж мігранти, представники гендерних, сексуальних чи етнічних меншини, можуть стикатися з додатковими бар’єрами, які ускладнюють соціальні зв’язки.
Самотність та соціальна ізоляція мають кілька причин. До них належать погане здоров'я, низький дохід та освіта, проживання на самоті, неадекватна інфраструктура та державна політика, а також цифрові технології.
Вплив на здоров`я та якість життя
Емоційна самотність полягає не у відсутності, а в невидимості. Адже кожному з нас важливо бути поміченим. Не сумніватися, що ми важливі та гідні любові. Бо біль самотності не просто сидить в голові. Він проявляється в тілі. Наші міцні соціальні зв'язки можуть зменшити запалення, знизити ризик серйозних проблем зі здоров'ям, сприяти психічному здоров'ю та запобігати ранній смерті. І навпаки — їхня відсутність збільшує ризик інсульту, серцевих захворювань, діабету, а також впливає на психічне здоров'я. Люди, які почуваються самотніми, вдвічі частіше страждають від депресії та мають тривожні думки про самогубство. За дослідженням ВООЗ, підвищення випадків тривоги, депресивних симптомів і самопошкоджувальної поведінки фіксують серед молоді, яка переживає втрату шкільного середовища, друзів і стабільності внаслідок війни.
Тривала війна в Україні змінила наше повсякденне життя: ми втрачаємо домівки, близьких, регулярну роботу, багато з нас опинилися далеко від рідного соціального кола. У таких умовах почуття ізоляції й самотності стає хронічним станом, який позначається на фізичному й психічному здоров’ї. Частка людей із симптомами депресії, тривоги або інших розладів за останні роки стала дуже великою. Адже звичні суспільні зв’язки зламалися: у когось друзі чи родичі стали недоступними через службу, окупацію чи від'їзд, у когось чоловіки, сини чи брати загинули чи пропали безвісти.
Навіть у мирному житті дорослим, які почуваються самотніми, може бути важче знайти або зберегти роботу, і вони можуть заробляти менше з часом. Підлітки ж, які почувалися самотніми, на 22% частіше отримують нижчі оцінки.
На рівні громади самотність підриває соціальну згуртованість і коштує мільярдів через втрату продуктивності та вплив на здоров'я. Громади з міцними соціальними зв'язками, як правило, безпечніші, здоровіші та стійкіші.
Як прийти до здоровішого суспільства
Емоційна відокремленість від людей, навіть коли людина перебуває поряд з ними, перетворюється з особистої драми на глобальну проблему. Її дедалі частіше називають тихою або ж невидимою епідемією, що не лише впливає на психологічний стан, а й прямо загрожує фізичному здоров’ю, як хронічний стрес чи негативний вплив шкідливих звичок.
Люди можуть сказати, що вони перебувають в стресі. Або ж що вони вигоріли. Але визнати, що вони самотні — це зовсім інше. Це схоже на визнання невдачі. І люди продовжують маскувати самотність в жартах, веселитися на вечірках чи зображати щастя у профілях соціальних мереж.
Звичайно, інколи буває корисно побути наодинці з собою. Головне: не закриватися в собі, поки емоційна самотність не стала нестерпною. Можна дізнатися про доступну підтримку та послуги для людей, які почуваються самотніми. Звернутися до спеціаліста, коли є відчуття, що робите речі, які раніше вам не були притаманні: наприклад, раніше любили комунікувати з близькими, а зараз намагаєтеся бути більше на самоті, частіше буваєте у пригніченому стані і самостійно не можете впоратися з цим, щоб знову почати довіряти людям.
Усі ми різні і причини нашої самотності теж різні. Тож універсальних порад, як позбутися відчуття, що ти сам-один на світі, немає. Звичайно, глобальні рішення для зменшення почуття самотності та соціальної ізоляції мають впроваджуватися на національному, громадському, а не лише індивідуальному рівнях. Але кожен із нас може спробувати змінити ситуацію за допомогою простих кроків: звернути увагу на друга, який потребує допомоги, чи відкласти телефон, щоб бути повністю присутнім у розмові, запитати у сусіда, як справи, або ж розрахуватися за бабусю на касі супермаркету. Один маленький жест може змінити чийсь настрій на більш піднесений.
Щоб не бути самотнім, треба йти до людей та шукати «своїх» у різних ком`юніті, в які можна включитися та говорити про одну й ту саму проблему, якщо сталося так, що в оточенні близьких ви почуваєтеся одинокими. Наприклад, приєднатися до групи будинку чи зайнятися волонтерством. Якщо таких об’єднань немає, можна започаткувати цей рух та ставати лідером самому. Так можна підтримати і себе, і тих, хто поруч, тим самим зміцнити свої соціальні зв’язки.
Ціна соціальної ізоляції та самотності висока, але переваги соціальних зв'язків на поверхні. І найголовніше — доступні кожному. Тож давайте у ці святкові дні подбаємо не лише про рідних і близьких, але і про тих знайомих чи сусідів, хто буде у ці дні зовсім один.
