Відділення та банкомати

Чому думати на роботі корисно

11 червня

Здається, ніхто з нас не любить «задач із зірочкою». Цілком логічно, що за інших рівних будь-яка людина уникатиме складних вправ, що вимагають значних зусиль. Адже це потребує чимало часу, підвищує ризик припустися помилки, вартує зайвих хвилювань. Та виявляється, що стратегічно кожному з нас слід прагнути до нових складних задач, адже це корисно для розумового здоров’я.

Когнітивні розлади у поважному віці є доволі розповсюдженою проблемою. Не завжди йдеться про якісь серйозні діагнози, але з віком розумові здібності людини знижуються. Одним з способів уповільнити цей процес є активна розумова діяльність. Лікарі рекомендують літнім людям розгадувати кросворди та головоломки, більше спілкуватися, вивчати іноземні мови. Тобто виконувати регулярну ментальну гімнастику.

Чи працює насправді такий підхід – достеменно невідомо, але купа різних досліджень демонструють позитивний зв’язок із активною розумовою діяльністю та збереженням когнітивних здібностей у літньому віці. Ось чому група науковців з Норвегії вирішила перевірити, чи допомагають певні професії підтримувати розумові здібності в майбутніх пенсіонерів.


Думати корисно

Для цього вони зібрали та проаналізували дані понад 7000 громадян країни, що представляли 305 різних професій. Всіх учасників дослідження розділили на 4 групи за типом професійного розумового навантаження.

Скажімо робітничі спеціальності, як от робота за станком на фабриці, а також листонош та охоронців віднесли до групи рутинних ручних завдань. Бухгалтерів, діловодів та схожі професії віднесли до категорії рутинних когнітивних завдань. Вчителі та різноманітні коучі потрапили до групи нерутинних міжособистісних завдань. Аналітики, журналісти, керівники та програмісти тощо – до групи нерутинних аналітичних завдань.

Кожен учасник дослідження у віці 70 років та старше пройшов тестування на пам’ять та мислення, а отримані результати зрештою були додатково скориговані з врахуванням низки інших критеріїв, що могли б вплинути на підсумковий результат: вік, стать, освіту, дохід і фактори способу життя.

З’ясувалося, що поширеність легких когнітивних розладів у групі професій з найменшими когнітивними вимогами склала 42%. А от у групі з найвищими вимогами – лише 27%.


Прагнути нового

Автори роботи попереджають, що наведені результати можуть бути як применшеними, так і прибільшеними. Все ж сама лише професія не може однозначно говорити про реальне розумове навантаження. Теоретично охоронець може цікавитися науковими відкриттями та вивчати мови. А вчитель виконувати свою роботу суто за спущеною згори інструкцією.

До того ж одна й та сама посада в різних організаціях може означати абсолютно різні когнітивні вимоги до працівника. Менше з тим, зв’язок між професією та когнітивним здоров’ям виявився настільки значущим, що ігнорувати його не варто.

Зрозуміло, що в реальному житті листоноші не так вже й часто стають програмістами. А вчителі перекваліфікуються в охоронці не кожного дня. Тож тобі може здатися, що в наведених висновках, як і в самому дослідженні, немає сенсу.

Але ти можеш зробити й інший, набагато корисніший висновок. Наприклад, перестати розглядати задачки із зірочкою, що приходять від керівництва, як проблему. Та почати ставитися до них як до можливостей: прокачати скіли, познайомитися з новими людьми, дізнатися те, про що раніше не здогадувався. Та зберегти розумову молодість аж до поважних років.

icon star icon star icon star

Хочеш залишити відгук про роботу Unex Bank?