Доходи родин у Європі: де живуть найкраще забезпечені сім’ї

Продовжу свою серію статей про життя у Європі, висвітлюючи його крізь призму фінансів. Я вже розповідала про відчуття щастя мешканцями різних країн Європи. А також про фінансове забезпечення людей поважного віку. Сьогодні ж пропоную поговорити про доходи звичайних родин в країнах Європи.

Для визначення показника «дохід родини» традиційно береться умовна сім’я, яка складається з двох працюючих дорослих та двох утриманців (ними можуть бути маленькі діти чи батьки похилого віку). При цьому, порівняння рівня доходу родин залежить не лише від суми заробітку, але і від податків та вартості життя у тій чи іншій країні. Нижче приведу дані з дослідження Visual Capitalist. Вони відображають доходи саме таких умовних родин (два працюючих дорослих та два утриманці) з урахуванням податків і соціальних внесків. Чистий дохід враховує також податкові повернення та державні виплати.

Як бачимо, у ТОП-5 країн, де родини отримують найбільший чистий дохід (після виплат податків), увійшли Швейцарія, Ісландія, Люксембург, Нідерланди та Норвегія. Але потрібно враховувати, що у цих країнах і вартість життя також є дуже високою. Отже, щоб не зробити хибних висновків щодо статків і заможності європейців, нам варто порівняти рівень доходу із купівельною спроможністю, яка в Євростаті визначається показником PPS. Саме PPS дозволяє порівнювати, скільки товарів і послуг може собі дозволити людина в різних країнах, маючи однакову суму в PPS. Він не є реальною валютою, але дає уявлення, що люди можуть собі дозволити за свій дохід.

Структура доходу: із чого складається дохід європейців

Вагому частину доходу європейські родини отримають як соціальні трансферти, що включають допомогу для дітей чи батьків похилого віку, субсидії на комунальні та інші послуги, тощо. Згідно з даними Євростату, чисті зарплати та доходи підприємців складають 56.6 % від загального доходу домогосподарства, а соціальні переваги та трансфери становлять 42.2 %.

У 2023 році згідно з даними ЄС заробітна плата становила 36,8% наявного доходу домогосподарств, тоді як соціальні виплати — 24,4%. В Україні соціальні виплати та інші поточні трансфери, грошові та натурою, складають 34 %. З них грошові соціальні виплати — 16,3 %, соціальні виплати в натурі (субсидії, ліки зі знижкою, путівки до санаторіїв, тощо), — 13,1%, інші поточні трансфери — 4,6 %. Це дані Укрстату.

Ще один показник, що визначає благополуччя родин — це проживання у власному чи орендованому житлі. “У 2020 році 70% населення ЄС проживало в домогосподарствах, які володіли власним житлом, тоді як решта 30% мешкали в орендованому житлі”, — таку інформацію дає дослідження Євростату. Але інформація по різних країнах різниться. Найвищі показники володіння житлом станом на 2021 рік були зафіксовані в Румунії, де 95% населення проживає у власному житлі, за нею йдуть Словаччина (93%), Угорщина (92%) та Хорватія (91%). А от у тій же, здавалося б, найбагатшій Швейцарії майже 60% населення орендують житло, що є найнижчим показником з володіння житлом до країнах Європи. При цьому витрати на оренду є найвагомішими у структурі витрат більшості родин Швейцарії. До прикладу, показник кількості орендарів у Нідерландах складає 30%, у Люксембурзі 29%, а у Норвегії 22%.

Також показником благополуччя родини, звісно ж, є можливість заощаджень. Згідно даних Євростату, у 2023 році рівень заощаджень домогосподарств становив 13,2% у ЄС загалом, та 14,1% — у зоні євро. А от рівень інвестицій домогосподарств у ЄС у 2023 році склав 9,5%. До речі, найвищі показники з інвестицій серед країн ЄС було зафіксовано на Кіпрі (14,6%), у Румунії (13,9%) та Люксембурзі (13,6%). А зовсім не у Швейцарії або Нідерландах.

Але, як на мене, тема заощаджень та інвестицій європейців є настільки цікавою, що заслуговує окремої статті. Отже, про те, у чому зберігають кошти та у що інвестують громадяни ЄС, я розкажу у іншій своїй колонці.