Найщасливіші нації. Чи мешканці найбагатших країн є найщасливішими?

Досліджуючи тему, скільки коштує щаслива старість, я зацікавилася, а як можна виміряти щастя загалом. Вчені провідних університетів складають математичні моделі щасливого життя, які враховуються у світовій політиці та прийнятті рішень цілими країнами. Адже щастя — це не тільки емоція, а й показник зрілості й добробуту суспільства. І поки одні країни шукають баланс між економікою й психологічним комфортом, українці сьогодні виборюють значно більше — право жити у правовій, безпечній, справедливій державі. Ми боремося за майбутнє, у якому наші діти зростатимуть вдома, де матимуть змогу реалізовувати себе, будувати кар`єру, відчувати підтримку суспільства і, зрештою, зустрічати старість щасливо саме у цій країні.

Оксфордський університет разом з ООН та компанією з дослідження громадської думки Gallup розраховує щорічний Звіт щастя World happiness report. Він був започаткований у 2011 році, з метою «надавати більше значення щастю та добробуту при визначенні шляхів досягнення та оцінки соціального й економічного розвитку». Для цього обчислюються дані людей зі 140 країн. До редакційної ради входять вчені з Лондонської школи економіки, Колумбійського університету, Оксфорду, бізнес-школи Сучжоу в Сяньцзян Тунь-Ліверпульському університеті тощо.

Інше дослідження рівня щастя публікує з 2011 року Організація економічного співробітництва та розвитку. Вона розраховує OECD Better Life Index. Цей показник порівнює країни за такими критеріями, як якість житлових умов, якість роботи, дохід, соціальні зв'язки, знання та навички, чистота довкілля, здоров'я, соціальна активність, що дозволяє брати участь в покращенні суспільства, безпека, баланс «життя-робота».

Також, Eurobarometer оцінює рівень задоволення життям в країнах Євросоюзу.

Отже, сьогодні у цій колонці мова піде про щастя, а також про те, від чого насправді воно залежить.

Що таке щастя?

Дослідники з World happiness report зазначають, що «багато людей сприймають щастя як позитивний емоційний стан, пов’язаний з усмішкою, сміхом і приємними відчуттями. Часто слово «щастя» також вживається для опису оцінок і суджень про життя, наприклад, рівня задоволення своїм життям».

У поняття «щастя» сучасні дослідники включають, перш за все, добробут, тобто таку якість життя, якою задоволена людина. Я вже торкалася цієї теми у статті «Щастя в грошах, але не в усіх грошах світу», де розказувала про дослідження, яким доведено, що рівень доброботу таки дійсно впливає на відчуття щастя людиною.

Отже, можна стверджувати, що рівень щастя у сучасних дослідженнях синхронізований з рівнем добробуту людини. І можна припустити, що громадяни країн з високим рівнем життя мають бути найщасливішими. Частково так і є. Наприклад, OECD вважає країнами з найбільшим рівнем Better Life Index Австралію, Канаду, США, Скандинавські країни, тоді як нижче за всіх стоять Південна Африка, Колумбія та Мексика. Але давайте розберемося, чи буде таке припущення і справді справедливим.

Наприклад, в Україні прийнято найголовнішим благом вважати здоров'я. Але я впевнена, що для українців важливо не лише це — я відчуваю, що дедалі більше значення має й відчуття захищеності: коли ти знаєш, що можеш розраховувати на підтримку держави, на справедливість у судах, на безпеку для себе та своїх близьких. Власне, це усе впливає на можливість досягнення персонального добробуту. А у World happiness report ставлять добробут вище за здоров'я та інші блага. “Ми вважаємо, що найвищим благом є добробут нинішніх і майбутніх поколінь. Інші блага, такі як здоров’я, багатство, стосунки тощо, є благами тому, що вони допомагають нам почуватися добре”. 

Дослідники виділяють декілька шкал, за якими просять людей оцінити своє життя. Це «суб’єктивний добробут», узагальнена оцінка свого життя самою людиною, тощо. В опитуваннях просять оцінити рівень свого життя та добробуту в цілому. Серед питань можуть бути такі ствердження, як «Умови мого життя чудові», «Я задоволений/задоволена своїм життям», «Я досяг/досягла того, чого хотів/хотіла у житті», «Якби я міг/могла прожити життя заново, майже нічого б не змінив/змінила», оцінки емоційного стану людини, відчуття сенсу та залученості до соціальних процесів, допомоги іншим.

У розділи Звіту щастя ООН World happiness report входять такі важливі складові, як благодійність, довіра, підтримка інших, соціальні контакти, родинне життя та сумісне прийняття їжі.

Формула розрахунку щастя показує внесок у середню оцінку життя та емоційне благополуччя людини таких показників, як ВВП на душу населення, соціальна підтримка, очікувана тривалість здорового життя, свобода вибору, щедрість та відсутність корупції.

Найзаможніші не є найщасливішими

Хоча добробут людини є важливою складовою щастя, заможність країни, у якій вона живе, не є його гарантією. Це показує порівняння країн із рейтингів щастя та їх ВВП.

*В європейське дослідження традиційно включають Ізраїль.

Згідно з даними https://business.itn.co.uk/world-happiness-report-2024-which-countries-are-the-happiest-in-the-world/?utm_source=chatgpt.com та іншими джерелами.

Ми бачимо, що найвищий рівень ВВП на душу населення є в Люксембурзі, проте ця невелика країна знаходиться в кінці першої десятки найщасливіших країн. Серед причин: висока вартість життя та нерухомості, велика кількість працівників з інших країн ЄС, наприклад Франції та Німеччини, тощо. Так само і Швейцарія, одна з найбагатших країн Європи, не є на перших позиціях в рейтингу щастя через високу вартість життя та сильну індивідуалістичність суспільства. Тоді як найщасливіші нації мають такі переваги як високий рівень довіри між людьми, стабільність, високі безпеку та соціальну державу, високі рівність, залученість до громадянського суспільства, розвинену культуру відкритого суспільства.

І хоч зараз Україна займає лише 105 місце серед 147 країн у World Happiness Report, я впевнена, що у майбутньому ми зможемо піднятися у міжнародному рейтингу щастя. Адже у нас є і високий рівень довіри між людьми, і рівність, а залученість до громадянського суспільства Україна розвиває просто зараз. Адже саме зараз ми виборюємо своє українське щастя — не лише для себе, а й для наших майбутніх поколінь, щоби українські діти зростали у країні, де гідність, честь, свобода слова й турбота один про одного стануть нормою.