Жахливі та руйнівні атаки рф на українську енергетику, які щороку посилюються, у цьому січні знову вивели на перше місце питання енергоефективності по всіх напрямках. Ця тема постійно піднімається Нацбанком і лишається одною з ключових у банківському секторі.
Енергоефективність включає в себе різні напрямки:
- Ретельний облік споживання електроенергії, оптимізація та економія.
- Запровадження сучасних технологій енергоспоживання, модернізація — в тому числі тепло генерації та водопостачання.
- Перехід на відновлювання джерела енергії на кшталт сонячних/вітрових станцій і використання альтернативного палива (водень, біопаливо, природний газ тощо).
- Відповідальне споживання ресурсів лише за необхідних потреб, виготовлених з екологічної та переробленої сировини. Вимкнення електроприладів, що не використовуються чи можуть використовуватися ефективніше.
- Мінімізація шкідливого впливу на довкілля. Скорочення відходів.
- Стимулювання переходу бізнесу та населення на товари з екологічним маркуванням, поширення розуміння вуглецевого сліду товарів.
Це все є важливою складовою ESG-критеріїв (Environmental, Social, Governance) — екологічних, соціальних і управлінських, що їх планомірно запроваджує банківська система України. Ще у червні 2025 року Нацбанк схвалив Білу книгу з управління ESG-ризиками, узгоджену з ключовими критеріями Єврокомісії.
Останні опитування НБУ показали, що в період з червня 2024 року по листопад 2025-го включно вітчизняна банківська система профінансувала проектів із відновлення енергетики та підтримки енергонезалежності в 21 області країни на 33,5 млрд грн:
- понад 2,5 тисячі кредитів бізнесу на 31,3 млрд грн;
- понад 13 тисяч — населенню на 2,2 млрд грн.
На 1 грудня 2025 року валовий енергетичний кредитний портфель юросіб сягнув 21,8 млрд грн, фізосіб — 1,7 млрд грн.
Звісно що банки розпочинають з себе та показують приклад в енергозбереженні. Що саме відбувається:
- модернізація систем кондиціонування та установка енергозберігаючих інвентарних кондиціонерів;
- заміна водорозбірних кранів на автоматизовані, з датчиками руху;
- переобладнані системи освітлення офісних приміщень на LED-лампи;
- заміна техніки та обладнання на сучасне енергозберігаюче;
- контроль за викидами CO₂.
Та головна місія банківського сектору — максимально поширювати ці та інші прогресивні практики на свою клієнтську базу. Передусім мотивуючі бізнес і населення за рахунок вигідних кредитних програм.
Сонячні дахи, міні-вітрові електростанції, встановлення котлів тощо — це все стає більш поширеним явищем, і допомагає не тільки безперервно отримувати електроенергію та тепло, а й значний рівень енергонезалежності. Що важливо як підприємствам для безперервності виробництва та сталого економічного зростання за будь-яких умов, так і для звичайних домогосподарств.
В цей напрямок дедалі активніше вкладається й держава. Передусім маю на увазі Держагенцію з енергоефективності та енергозбереження України, завдяки якій цього листопада запрацював новий механізм здешевлення кредитів на енергоефективність і декарбонізацію — дозволяє компаніям отримати часткову компенсацію відсотків (до 12%) за відповідними кредитами. Задля цього треба зменшити енергоємності та CO₂ щонайменше на 15% чи замістити на громадському транспорті щонайменше 20% пального електроенергією. Цей напрям буде розвиватися й надалі.
Серйозні виклики стоять і перед Фондом декарбонізації України, який надає пільгові кредити на енергоефективність для юросіб, ФОПів, комунальних підприємств, ОСББ, органів місцевого самоврядування. Там чітко сформулювали плани до 2030 року: реалізувати понад 300 проектів, залучити додаткове співфінансування не менше аніж 1 млрд грн, надати фінансування на 8,8 млрд грн, зменшити викиди CO₂ на 65%.
«Теплі», «зелені» й інші подібні кредити точно стануть важливим трендом для нашої банківської системи. Це дозволить раціонально використовувати енергію (економія тепла, світла, води), модернізувати застаріле обладнання та будівлі (утеплення, енергоефективні прилади), запровадити розумні системи керування споживання та використовувати відновлювальні джерела енергії.
Завдяки цьому зможемо не тільки оновлюватися й економити, але й вирішувати більш глобальні задачі:
• Зменшувати забруднення (за рахунок зниження обсягів сміття) та викиди парникових газів.
• Берегти ресурси планети, які тільки здаються необмеженими.
• Берегти та підтримувати на гідному рівні здоров’я людей за рахунок зменшення впливу шкідливих хімікатів і збереження чистого середовища.
• Підтримувати сталий розвиток, забезпечуючи баланс і гармонію між економікою, суспільством й довкіллям.
Це все лише на початку може здаватися незначним чи навіть мізерним. Утім цей пазл буде складатися поступово й врешті решт вибудується у велику й прекрасну картину задля майбутнього наших дітей.
