25 вересня 2023 року Національний банк оприлюднив підсумки засідання комітету з монетарної політики, під час якого обговорювалися варіанти зміни облікової ставки у вересні та до кінця року. Ми вже традиційно вивчили документ та розповідаємо, на що звернули увагу.
Прогнозованість та консервативність
Саме цими двома словами можна описати найбільший з двох таборів, на які розділилися 11 членів комітету у вересні. Його представники однозначно підтримали ідею знизити ставку до 20% у вересні, адже саме цього від НБУ чекав ринок. Така прогнозованість, на думку більшості, сама собою є стабілізаційним чинником, оскільки не створює зайвих приводів для хвилювань на фінансових ринках.
Частка строкових вкладів в структурі депозитних портфелів банків, зростає. Протягом січня-липня вона збільшилася на 4,4 відсоткові пункти до 35,3%. Валютний ринок у той же період залишався стабільним. Та й вереснева курсова лихоманка, схоже, не викликає в НБУ значних переживань. За таких умов, вважає більшість членів монетарного комітету, варто рухатись чітко артикульованим раніше курсом. В перекладі людською мовою це означає, що до кінця року, у ході двох засідань монетарного комітету ставку буде знижено до 18%. Решта параметрів дизайну монетарної політики, скоріше за все, залишатиметься дуже схожою на сьогоднішні.
Надмірна обережність
Чисельність меншого табору, схоже, потроху зростає. Оцінити її у конкретних числових параметрах неможливо, адже у своєму релізі НБУ оперує терміном «кілька членів КМП». Але очевидно, що йдеться вже не про одного-двох представників регулятора.
Ці члени монетарного комітету вважать кроки Національного банку з пом’якшення монетарної політики надмірно обережними. Логіка у їхніх висновках, звісно, є. Національний банк цього року жодного разу не зміг більш-менш точно спрогнозувати інфляцію, хоча вже двічі переглядав власні прогнози, зважаючи на оновлені макроекономічні показники. Й кожного разу оцінки НБУ виявлялися занадто песимістичними.
З огляду на поточну ситуацію в країні, це добре. Будуючи стратегії, краще виходити з більш песимістичних прогнозів. Рожеві окуляри – поганий інструмент для планування під час війни. Та все ж, кажуть представники цього табору, регулятору варто було б бути більш гнучким та оперативніше реагувати на кращі, ніж очікувалося, макроекономічні показники.
У підсумку цієї логічної моделі знаходиться очікування більш глибокого зниження облікової ставки до кінця року: до рівня 16-17%.
Війна та ризики
Холодним душем на цьому фоні є думка одного неназваного члену монетарного комітету, який закликав до максимальної обережності в ухваленні подальших кроків на шляху до пом’якшення монетарної політики.
На його думку, користь від більш стрімкого зниження облікової ставки не є аксіомою. Воєнні ризики заважають кредитуванню набагато більше, ніж висока ставка. А зменшення останньої жодним чином не може допомогти подолати обмеженість експортних каналів чи надмірної завантаженості обмежених логістичних маршрутів. Не поверне низька облікова ставка й мільйони українських мігрантів, виїзд яких очевидно суттєво стримує економічний розвиток.
Що далі
Наступне засідання комітету з монетарної політики, згідно графіку, відбудеться наприкінці жовтня. До того моменту на руках в його членів вже буде оновлений макроекономічний прогноз – останній в НБУ готують щокварталу. Якщо дані в документі суттєво перевищать зроблені раніше прогнози, цілком ймовірно, НБУ вдасться до більш сміливих кроків та знизить ставку більше, ніж очікував ринок та члени монетарного комітету.
Інфляція скорочується, а економіка відновлюється темпами, що перевищують очікування, тож ймовірність такого сценарію зростає. Хоча й базовий, консервативний, сценарій, поки є домінуючим.
Та за будь-якого з них вкотре маю констатувати: ставки за депозитами в гривні й надалі будуть скорочуватися.
