На початку квітня Національний банк оприлюднив традиційний щомісячний макроекономічний огляд, в якому підсумував ключові економічні тренди, що впливатимуть на нашу країну найближчими місяцями.
Інфляція та попит
Інфляція за підсумком березня виявилася нижчою за прогнози НБУ. Регулятор, здається, вже не дивується цьому тренду, хоча чергове – більш значне за очікування – уповільнення темпів зростання цін насправді є важливим феноменом, що потребує вивчення. Справді, гарний минулорічний врожай та стабільні світові ціни на енергоносії є важливим стримуючим фактором. Але всі інші інфляційні чинники, здається, протирічать таким тенденціям.
Взяти до уваги хоча б попит, зростання якого особливо яскраво демонструють показники ринку нових авто. Відкладений попит та пожвавлення споживчих настроїв призвели до неочікуваної ситуації: в деяких салонах потенційні покупці вже мають записуватися в чергу, щоб придбати вподобане авто. За даними НБУ, у березні обсяг проданих нових автівок майже досягнув позначки 7 тисяч одиниць. І це вже на 2 тисячі одиниць більше, ніж в довоєнні місяці. І на 49% більше у порівнянні з минулорічними цифрами.
У ресторанів, щоправда, справи йдуть не так добре. З поправкою на інфляцію вони досі не можуть вийти на довоєнні показники. Хоча в абсолютному вимірі, без зважування результатів на інфляцію, все ж оборот потроху зростає.
Важливою складовою стабілізації економіки є поступове пожвавлення роботи морських портів. Саме вони підтримували поступове зростання обсягів виробництва українських металургів. Хоча під словом «зростання» слід розуміти майже боковий тренд на доволі низькому відносно довоєнного рівні. Війна нанесла металургам дуже важких втрат й поточні показники не перевищують третини довоєнних.
Зарплати зростають через конкуренцію на ринку праці
Складна ситуація формується на ринку праці. Національний банк фіксує тривале та стабільне зростання попиту як на кваліфікованих, так і на некваліфікованих працівників. Індекс складності пошуку кваліфікованого персоналу у березні сягнув 30%. Це означає, що більша частина роботодавців визнає: знайти потрібних людей стало ще важче. Кількість відкритих вакансій при цьому ж на максимумах за останні щонайменше 5 років. А кількість нових резюме значно нижче середнього.
Не слід звинувачувати в цих тенденціях виключно мобілізацію. Звісно, вона є вкрай важливим чинником, але попри все, з України продовжують виїжджати громадяни. Кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року до середини березня збільшилася майже на 150 тис. до 6,5 млн осіб, звітує з посиланням на дані ООН Національний банк.
Така ситуація на ринку праці призводить до двох важливих трендів:
- По-перше, зростають реальні доходи українців, а кандидати вимагають все більше й більше грошей, рушаючи на співбесіду.
- По-друге, різниця між зарплатою, яку очікують кандидати, та тією, що готові запропонувати роботодавці, скорочується. Іншими словами, компанії готові йти на все більші поступки.
Все це – хороша новина для потенційних шукачів роботи. Але не надто приємна історія для економіки й навіть інфляції: поки збільшення доходів українців, схоже, майже не впливає на темпи зростання цін. Насамперед через подальшу невизначеність, що стимулює формувати заощадження, а не витрачати. Проте все ж споживчий попит потроху зростає, що фіксує статистика.
Платіжний баланс та курс долару
Ще одна важлива теза з огляду НБУ: негативне сальдо торгівлі товарами у лютому продовжувало звужуватися. Насамперед через ефект блокади кордону. Імпорт під тиском цього чиннику виявився пригніченим, у той час як експорт залишався стабільним через розширення морського коридору.
Крім того, до скорочення імпорту призвело й звуження статті «подорожі». Пояснення цього тренду від НБУ відверто турбує: «за рахунок подальшої адаптації українців за кордоном і зміни їх резидентності». Звісно, так звана «зміна резидентності» ще не є зміною громадянства. Але це доволі важливий сигнал. Чому? Щоб зрозуміти це, рекомендую тобі почитати трохи більше про «логіку» резидентства.
Щодо курсових коливань, то Національний банк оцінює ситуацію на валютному ринку у березні як контрольовану, хоча й визнає помірну девальвацію гривні протягом місяця. У якості пояснення цього тренду регулятор наводить кілька факторів, що збільшили попит на валюту. Серед таких закупки добрив та засобів захисту рослин для проведення посівної, зростання потреби в імпорті енергоносіїв, зростання витрат бюджету після надходження значних обсягів міжнародної допомоги та завершення періоду сплати річних та квартальних податків.
У той же час одним з найважливіших досягнень валютного ринку у березні стало суттєве звуження різниці між готівковим та безготівковим курсом. Стратегія керованої гнучкості працює: у березні різниця між двома курсами скоротилася до 0,3%. Тобто фактично до вартості ввезення готівкової валюти та підкріплення кас.
